Неділя, 2018-02-25, Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

Міністерство екології та природних ресурсів України



Україна
Івано-Франківська обл.
Верховинський р-н.
с. Верхній Ясенів
пр. Печіще 3А
78712
тел. (03432) 53720
nppverhovuna@ukr.net  

Національний природний парк "Верховинський"

Головна
Рекреаційні місцяСтатті
ФотогалереяЖурнал "Жаб'є"Контакти

Вихід | Вхід
» Розділи
НОВИНИ [129]
Загальні новини по парку
Науковий відділ [142]
Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти [184]
Відділ державної охорони [63]


Головна » Архів матеріалів
Довгополе

Одне з найдавніших сіл Гуцульщини розміщене в середній частині течії Білого Черемошу. У селі була одна з найстаріших церков краю, біля якої художник І. Труш намалював портрет І. Франка, у якій служив відомий священик і громадський діяч І.Попель, що брав участь у Гуцульському повстанні 1920 р. У хаті І. Попеля бували: І.Франко, Леся Українка, В. Гнатюк, О. Маковий. За матеріалами, зібраними в селі, І. Франко написав відоме оповідання „Гуцульський король”. 

... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 157 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Замагора

Село славиться на Гуцульщині своїми музичними капелами і талановитими народними музикантами, яких запрошують грати на гуцульських весіллях і виступати на всіх Гуцульських фестивалях. Музична творчість має тут давні традиції, які передаються в родинах від батьків до дітей. У селі живуть талановиті музиканти: цимбаліст І. Сорич, скрипалі В. Ілюк та І. Мартищук. Більшість жителів займається гірським господарством 
... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 163 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Ільці

Село Ільці знаходиться на перехресті двох автомобільних шляхів до Закарпаття і Румунії. До 1939 р. тут діяв найбільший в Українських Карпатах краєзнавчий музей Гуцульщини. Двоповерховий цегляний будинок цього музею було розібрано, а унікальна музейна колекція експонатів вивезена до Івано-Франківського краєзнавчого музею. У селі діє одна з найстаріших церков Верховинщини – церква Святої Трійці, яку розписував відомий український художник Я. Пстрак. У ній служив отець С. Витвицький, який займався дослідженням Гуцульщини і у 1863 р. написав етнографічну працю „Історичний нарис про гуцулів”.  ... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 167 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Красник

У селі Красник пробивається через природну кам'яну браму річка Чорний Черемош, що утворена між двома гірськими хребтами: Кринта і Кострича. Це місце було одним із найнебезпечніших вузьких місць для керманичів, які сплавляли по річці ліс плотами (дарабами). Зараз тут навесні проводяться змагання на байдарках і катамаранах. 

У Краснику жила родина відомого господаря В. М ... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 170 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Красноїлля

Це найсамобутніше село Гуцульщини. У 1910 р. у цьому селі Г. Хоткевич організував Гуцульський театр, де йшли вистави на гуцульському діалекті, який побував у багатьох містах України, Росії та Польщі. З цим театром співпрацювали Л. Курбас і О. Ремез. 

У Красноїллі діє Музей Г. Хоткевича і Музей Гуцульського театру, яким завідує В. Сінітович. 
... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 190 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Кривопілля

Розміщене воно на схилах гірського хребта Кострича, із якого відкривається прекрасний вид на Чорногірський масив. Автомобільний шлях з Верховини до Ворохти проходить через вузькі кам'яні ворота в урочищі Крива і через високогірний Кривопільський перевал, з якого відкривається вид на Верховину. В Кривополі живе і виготовляє прекрасні вироби із дерева заслужений майстер народної творчості Гуцульщини Р. Бортейчук. Відомим вихідцем із цього села є кіносценарист В. Портяк.
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 187 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Пробійна

Розміщене у високогір'ї Гринявських гір. Через нього протікає гірська річка Пробійна. Вона й справді пробивається через вузькі скельні ворота до Білого Чермоша, а русло її густо покрите великими кам'яними брилами пісковиків. Мальовничий гірський ландшафт доповнюється збудованими у традиційному архітектурному стилі гуцульськими дерев'яними хатами, що розсіяні далеко одна від одної по крутих схилах. Село віддалене на 55 км від районного центру, а вузька гірська дорога постійно розмивається повенями. Жителі цього та сусідніх сіл живуть у складних високогірних умовах Карпат.
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 189 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Гринява


Це давнє гуцульське село, з усіх боків оточене високими горами, вкритими смерековими лісами. Від Гриняви одержав назву мальовничий гірський масив Карпат у межиріччі Чорного і Білого Черемошів – Гринявські гори. В селі  збережено традиційний побут, основою якого є гірське лісівництво і тваринництво, а також  збирання дикоростучих ягід і грибів. 

Складні природно-кліматичні умови Карпатських гір  обумовили збереження в селі традиційних зразків народної  дерев’яної  архітектури: житлових  будинків, господарських споруд та будівель для ведення полонинського господарства.


< ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 179 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Стебні

Це мале гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки річки Білий Чермош, а більша – високогірні присілки. Більшість жителів займаються гірським господарством. Тут збереглось багато традиційних звичаїв і обрядів краю. Нині сільська громада розпочала будівництво сучасної дерев'яної церкви. 

У Стебнях жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г. Бель ... Читати далі »
Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 174 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

Білоберезка


Село розташоване в нижній частині течії річки Черемош і  належить до найбільших сіл Верховинщини. Природно-кліматичні умови його найкращі у цьому районі. Тут живе відома на Гуцульщині родина Ї. Минайлюка (Шкапа) та його синів – Петра і Семена – талановитих скрипалів, що створили багато гуцульських  мелодій.

У Білоберезці народився засновник музею Гуцульщини і Покуття в  Коломиї В.Кобринський. Тут проживають: 90-річний  сліпий казкар П. Шлимкевич  (Худимин), який є носієм гуцульського фольклору, та автор ряду поетичних збірок – О.  Книзький.


... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 184 | Додав: Nppver | Дата: 2013-10-31 | Коментарі (0)

« 1 2 ... 44 45 46 47 48 ... 53 54 »
» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Газета НПП "Верховинський"


Пошук