НПП "Верховинський" - Головна сторінка
Четвер, 2016-12-08, Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

Міністерство екології та природних ресурсів України



Україна
Івано-Франківська обл.
Верховинський р-н.
с. Верхній Ясенів
пр. Печіще 3А
78712
тел. (03432) 53720
nppverhovuna@ukr.net  

Національний природний парк "Верховинський"

Головна
Рекреаційні місцяСтатті
ФотогалереяЖурнал "Жаб'є"Контакти

Вихід | Вхід
» Розділи
НОВИНИ [93]
Загальні новини по парку
Науковий відділ [116]
Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти [135]
Відділ державної охорони [50]


Еколого-пізнавальні туристичні маршрути та стежки

 

 

Редакційною колегією НПП «Верховинський» видано черговий випуск еколого-просвітницького краєзнавчого журналу Жаб’є за 2015-2016 роки. В ньому опубліковані цікаві статті науковців, спеціалістів екологів , працівників природоохоронних установ на природоохоронну, еколо-освітню, рекреаційну та краєзнавчу тематику. Запрошуємо відвідувачів нашого сайту ознайомитись з опублікованими матеріалами.

   

... Читати далі »

Переглядів: 113 | Додав: Iva | Дата: 2016-08-08 | Коментарі (0)

   

          Починаючи з 2003 року 11 грудня, у всіх країнах світу, відзначається Міжнародний день гір. Свято було проголошено 20 грудня на 57 сесії Генеральної Асамблеї ООН. За мету було поставлено залучення уваги до проблем збереження та розвитку гірських регіонів планети. ООН закликала міжнародне співтовариство організовувати в цей день заходи на всіх рівнях з метою пропаган ... Читати далі »

Категорія: Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти | Переглядів: 3 | Додав: exit | Дата: Сьогодні | Коментарі (0)

                                                                          

       У  Національному природному парку «Верховинський»  відбулась зустріч з Олексан ... Читати далі »

Категорія: Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти | Переглядів: 14 | Додав: exit | Дата: 2016-12-05 | Коментарі (0)

Учасники семінару

     На базі НПП «Сколівські Бескиди» за підтримки проекту Європейського Союзу «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері захисту навколишнього середовища» 19-22 жовтня 2016 року відбувся семінар «Імплементація пташиної директиви Європейського Союзу».  В рамках цього заходу також пройшла ХІ Міжнародна конференція Західноукраїнського орнітологічного товариства «Регіональна орнітофауністика: історія, сучасний стан та актуальність», яка була присвячена 100-річчю з дня народження Михайла Воїнственського – доктора біологічних наук, професора, зоолога, еволюціоніста, природоохоронного діяча. ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 24 | Додав: exit | Дата: 2016-11-18 | Коментарі (0)

                                                                              

    Спеціалісти НПП «Верховинський» 9 листопада провели  в Ільцівській ЗОШ захід на тему: «Тваринний світ».  Любов Ілюк  під час проведення конкурсу «Розпізнай сліди звірів» розповіла про фауну, яка мешкає в нашому регіоні та на території  Парку. Також було переглянуті фото-слайди, на яких зображено  сліди, які залишають за собою  люди, ... Читати далі »

Категорія: Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти | Переглядів: 30 | Додав: exit | Дата: 2016-11-17 | Коментарі (0)

                                                                                                 

Місце злиття Чорного та Білого Черемошів у селі Устеріки, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.                         &nb ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 28 | Додав: exit | Дата: 2016-11-11 | Коментарі (0)

Сонячна панель на радіоретрансляторі

     Свято було засноване у квітні 2008 року за ініціативи Міжнародної екологічної мережі SPARE (School Project for Application of Resources and Energy) – найбільший у світі міжнародний освітній проект про зміну клімату, енергетику та навколишнє середовище. У всіх країнах, де відзначається це свято, проходять заходи спрямовані на те, щоб проінформувати людей про способи енергозбереження та існуючі поновлювані джерела енергії, розповісти чому так важливо економити енергію, що дозволить знизити забруднення навколишнього середовища. Крім того енергозбереження вигідно економічно. ... Читати далі »

Категорія: Відділ рекреації та пропаганди екологічної освіти | Переглядів: 24 | Додав: exit | Дата: 2016-11-10 | Коментарі (0)

                                                                

        За підтримки громадської організації «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» у партнерстві  з Державною екологічною академією 9-13 жовтня на базі Національного дендр ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 32 | Додав: exit | Дата: 2016-10-28 | Коментарі (0)

19-21 вересня 2016 року Державна академія післядипломної освіти та управління провела навчання з підвищення кваліфікації працівників природоохоронної сфери, держслужбовців та органів місцевого самоврядування. Тема курсу: «Збереження і збагачення природної та культивованої дендрофлори в об’єктах природно-заповідного фонду України». Від НПП «Верховинський» на навчанні були Василь Максимюк – виконуючий обов’язків начальника відділу рекреації та пропаганди екологічної освіти, та працівники наукового відділу – Алла Зітенюк – молодший науковий співробітник й Іван Коляджин – провідний науковий співробітник.

                                        ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 64 | Додав: exit | Дата: 2016-10-18 | Коментарі (0)

       

        Міністерством екології та природних ресурсів, за підтримки проекту Європейського союзу «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища», 27-29 вересня 2016 року, на базі Карпатського національного природного парку відбувся семінар на тему: «Імплементація Оселищної директиви Європейського Союзу: фауна», в якому НПП «Верховинський» також взяв участь.
        Ідея збереже ... Читати далі »

Категорія: Науковий відділ | Переглядів: 46 | Додав: exit | Дата: 2016-10-18 | Коментарі (0)

1 2 3 ... 39 40 »

Загальні відомості про парк

Адміністративно-територіальне розташування: Національний природний парк «Верховинський» розташований на території Голошинської та Зеленської сільських рад в межах Верховинського району Івано-Франківської області.

Площа: 12022,9 га.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Верховинський національний природний парк поєднує на своїй території типові для Чивчинських і Гринявських гір гірські та долинно-річкові природні комплекси, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Тут створені умови для проведення наукових досліджень, екологічної пропаганди і виховання.

Науково-дослідна робота на території парку проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за змінами екосистем, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів Парку, відповідно до законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про наукову і наукову технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про науково-технічну інформацію».

НПП "Верховинський” охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. На його території виділяються зони: 1) заповідна 2) регульованої рекреації 3) стаціонарної рекреації 4) господарська.

 

Історія створення

Новостворений парк знаходиться у Чивчино-Гринявських горах (верхів’я Білого і Чорного Черемошів) – це найбільш віддалена і важкодоступна частина Українських Карпат. Першим запропонував організувати в цьому регіоні заповідний об’єкт гринявський надлісничий Я. Тюркот, який у 1930 р. звернувся до Львівської дирекції державних лісів з пропозицією створити тут природний резерват. У кінці 30-х років минулого століття відомий польський ботанік Б. Павловський наводить перелік 18 найцінніших у ботанічному відношенні ділянок Чивчинських гір, площею від 1,0 до 933,0 га, які слід узяти під охорону. Ці пропозиції за ініціативи С.М. Стойка (1966) було реалізовано у 60-х роках минулого століття . На необхідності створення у Чивчинах заповідних об’єктів наголошували у своїх публікаціях В.П. Горбик та Т.Л. Андрієнко (1969), Є.М. Брадіс (1969), В.П. Горбик (1972), Л.І. Мілкіна (1980). З огляду на високу природоохоронну цінність цієї території пропонується організувати тут великий за територією заповідний об’єкт – заповідник чи національний парк, який став би частиною міждержавного україно-румунського природного резервату (Загульський, Чорней, 1993; Чорней та ін., 1993; Трибун, 1995 та ін.). Першими кроками на шляху реалізації цих пропозицій можна вважати створення у 1997 р. ландшафтного заказника місцевого значення «Чивчино-Гринявський» площею 7243,0 га, гідрологічного заказника місцевого значення «Ріка Чорний Черемош з прибережною смугою» площею 1740,0 га. Після 2000 р. – підкреслюється комплексна природоохоронна цінність Чивчин як однієї з ключових територій екомережі Карпат, звертається увага на необхідність надання природоохоронного статусу усій території регіону . Верховинська районна рада  16 грудня 2004 року прийняла рішення про створення Національного природного парку «Верховинський». При цьому було узято до уваги наукове обґрунтування про необхідність створення такого Парку, здійснене за фінансової підтримки Європейського Союзу, групою науковців під час реалізації проекту TACIS: вдосконалення транскордонної системи збереження природи у Верховині.

  У січні 2010 р. відповідно до Указу Президента України (22 січня 2010 р. № 58) з метою збереження біорізноманіття та цілісності природних комплексів Чивчинських і Гринявських гір, відтворення та раціонального використання рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів, які мають особливу природо-охоронну , історичну , наукову, пізнавальну,освітньо–виховну та рекреаційну цінність і було створено національний природний парк «Верховинський».

Парк розташований в межах Верховинського району і його площа складає 12022,9 га. земель державної власності, у тому числі 9131,1 гектара земель державного підприємства «Верховинське лісове господарство» та 2891,8 гектара земель державного підприємства «Гринявське лісове господарство», які вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування. Територія Парку поділена на чотири природоохоронні науково-дослідні відділення, зокрема Буркутське, Чивчинське, Прикордонне, Перкалабське.

 

Природні особливості

За фізико-географічним районуванням переважна більшість території НПП знаходиться в межах Рахівсько-Чивчинської, а частина в межах – Полонинсько-Чорногірської областей Українських Карпат. За геоботанічним районуванням  територія належить до Свидовецько-Покутсько-Мармароського округу Східно-Карпатської гірської підпровінції Центрально-європейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Чивчинські гори, в межах яких розташована більша частина НПП «Верховинський», є північно-західною частиною Мармароського кристалічного масиву. Це єдиний в Українських Карпатах район, де на поверхню виходять найдавніші метаморфічні утворення, перекриті осадовим палеозойським та мезозойським чохлом. Упродовж всієї доступної огляду історії Мармароський масив розвивався по іншому, окремо від флішової області, до якої належать Гринявські гори. Більша тривалість субаерального існування, тривала ізоляція від суміжних областей суші, а також своєрідна геологічна будова стали причинами формування специфічної флори цього регіону. Територія НПП охоплює південну та центральну частини Чивчинських гір. Тверді метаморфічні і масивні осадові породи утворюють тут зубчасті гребені крутосхилових хребтів з численними шпилями і скелями. На схилах хребтів трапляються виходи юрських вапнякових брил, що створюють екзотичні краєвиди і є осередками, де росте велика кількість раритетних видів. Гринявські гори по р. Чорний Черемош межують з Чивчинськими. Ця частина території парку складена міцними пісковиками, кварцитами, конгломератами і сланцями крейди й палеогену. Таким чином, загальний рельєф і мікрорельєф території НПП гетерогенні, поверхня сильно розчленована, відслонення різних порід створюють велику різноманітність еколого-мікрокліматичних та едафічних ніш, що відіграють значну роль в розподілі природних видів з різними екологічними вимогами. Найвища вершина Гнітеса досягає абсолютної висоти 1769 м н.р.м.

 

 Клімат території НПП "Верховинський" характеризується як перехідний від помірно теплого західно-європейського до континентального східно-європейського. Тут протягом року переважає північно-східний напрям вітру.

Зима на території НППВ порівняно м'яка, характеризується частим повторенням похмурої погоди, відносно високим фоном температури та високою вологістю повітря. Загальна тривалість її становить 105-150 днів (у межах висот 500-1.500 м).

Літо тепле, тривале і вологе. Переважаюча частина опадів випадає в літні місяці. В середньому за холодний сезон (листопад-березень) випадає 478,9 мм опадів, за теплий (квітень-жовтень) - 1.576,1 мм.

Відносна вологість повітря висока майже цілий рік. Це пояснюється тим, що циклони, які рухаються з південного заходу, переходять через Карпати, і, переміщуючись на північний схід, обумовлюють опади.

Отже, в цілому метеорологічні умови  території є досить складними, знаходяться у великій залежності від орографічних умов місцевості. Клімат прохолодний, вологий, типово гірський, з різкими змінами характеристик у просторі і часі.

Гідромережа

 Водні ресурси на території Верховинського району формують і регулюють переважно ріки, загальна кількість яких становить 1.239, з них дві великі - Білий та Чорний Черемош. Загальний об'єм місцевого стоку у середній за водністю рік становить 0,65 км.кв, а в маловодні знижується до 0,28 км.кв. Крім річок і потоків на території парку є мінеральні джерела.

Ріка Білий Черемош утворюється злиттям рік Перкалаб і Сарата впадає в ріку Черемош на 80- му км від гирла біля с.Устеріки. Правими притоками Білого Черемошу є ріки Яловичора і Лопушна, а лівими - ріки Пробійна і Тікача. Крім того, в ріку впадає 389 приток довжиною менше 10 км, загальною протяжністю 502 км. Біля 62% площі басейну зайняті хвойним лісом (ялиця з домішкою ялини і дуже рідко бука).

Ріка Чорний Черемош бере початок з джерела східніше гори Команова, впадає в р. Черемош на 80-му км від гирла біля с. Устеріки. Притоками р. Ч.Черемош є ріки Шибени, Бережниця, Дземброня, Бистрець, Ільця. У ріку впадає 519 приток довжиною менше 10 км, загальною протяжністю 658 км. Водозбір розміщений у південній частині Чивчинських і Гринявських гір.

Ріка Перкалаб бере початок з джерела, яке виходить на східному схилі хребта Кречела, біля вершини, яка знаходиться на території Румунії, і є лівою складовою р. Білий Черемош. Більшу частину басейну займають хвойні ліси, окремі вершини - полонини, покриті луковими травами.

Ріка Сарата бере початок на північному схилі хребта Стара Винчина, на території Румунії, являється правою складовою р. Б.Черемош. Водозбір розміщений в південно-східній частині гірського масиву Чивчини.

Крім того, на Чорному і Білому Черемошах частково збереглися греблі лісосплавних кляуз, споруджені з дерева, каміння і залізних штирів (Балтагул, Лустун, Шибене, Маріїн), які були потужними гідротехнічними спорудами Гуцульщини. Протягом сотень років тут будувалися дерев’яні мости, кладки, гамованки і кашиці. Всі ці споруди є пам’ятками будівельної культури гуцулів-керманичів та гуцулів-будівельників.

Грунти

 На території НПП "Верховинський " переважають бурі-лісові грунти під лісовими та гірсько-лучними формаціями, гірські оторфовані і лучно-буроземні під чагарниковими та трав'яними формаціями.

Для крутих схилів характерна незначна глибина делювію, він мало вивітрений, щебенюватий. Сформувались буроземи під смерековими та ялицевими  лісами. 

Гірсько-лучно-буроземні грунти поширені у полонинському (субальпійському та альпійському) поясах на висотах понад 1.500-1.550 м н.р.м. Сформувались вони під трав'янистою, чагарничковою та чагарниковою рослинністю карпатського високогір'я на елювії-делювії флішу.

Флора

Основними типами рослинності на території  НППВ є лісова, лучна та болотна.

Лісова рослинність: Лісова рослинність переважає за площею,  поступаючись за чисельністю формаціям лучних та болотних угруповань. Формація  ялини звичайної на території досліджень є панівною. Вона поширена на значних площах у вигляді корінних монодомінантних та мішаних угруповань, а також у вигляд монокультур. Чагарникове криволісся на території Чивчинських гір представлене заростями сосни гірської.

За характером поширення, структурою, флористичними особливостями та господарським значенням луки на території парку поділяються на лісові, субальпійські та альпійські, які разом з болотними та водно-болотними угрупованнями представлені понад 30 формаціями. На території  НПП зростають понад 700 видів, що складає третину судинних рослин Українських Карпат. На території парку виявлено 59 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема -  айстра альпійська, аконіт Жакена, баранець звичайний, анемона нарцисоцвіта, гвоздика гарна - єдине місцезростання виду в Україні; гронянка багато роздільна, елізанта (смілкоквітка) Завадського, костриця Порціуса, мінуарція гостропелюсткова – дуже рідкісний східнокарпатський ендемічний вид, осот різнолистий – єдине відоме місцезнаходження виду в Українських Карпатах та значна кількість видів орхідних.

На території НПП «Верховинський» ростуть три види, занесені до Червоного списку МСОП , 7 видів до Європейського Червоного списку.

У межах НПП ростуть два види, занесені до Додатку І Бернської конвенції, ще два види уключено в Додатки IIb і IVb Директиви ЄС про збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори. У межах НПП «Верховинський» є угруповання, занесені до «Зеленої книги України» : угрупування ялинових лісів гірськососнових, ялинових лісів сибірськоялівцевих, формації сосни гірської, формації костриці карпатської.

У парку є низка ендемічних видів, це ендеміки Східних Карпат, Південних і Східних Карпат, Західних і Східних Карпат та Загальнокарпатські - всього 32 види.

Крім того, до числа раритетних видів, що заслуговують уваги созологічного характеру, на території парку належать: клопогін європейський, геліосперма карпатська, гусимець Горнунгіїв, жеруха, стародуб, китятки гіркі гірські, волошка Кочі (Centaurea kotschyana), любочки шафранові. Крім того важливе значення мають аркто-альпійські види: незабудка альпійська, гусимець альпійський; реліктові види – андромеда ряснолиста, кортуза Маттіолі та ін.

 В Українських Карпатах, клімат яких у високогір'ях близький до тайгового, наявні рідкісні види оліготрофних боліт, відсутні на рівнині України. У високогір'ї  Чивчин поширені так звані висячі осокові болота, з переважанням трав'яного покриву осоки волосистої і участю костриць альпійської і Порціуса, жовтяниці альпійської, ломикаменя зірчастого.

 

 Тваринний світ. На території національного природного парку «Верховинський» тваринний світ є багатим і різноманітним. З усіх тварин, виявлених на території парку, найкраще вивченим є тип Хордові. Він тут представлений 5 класами: Кісткові риби - 11 видів, Земноводні - 6, Плазуни - 6, Птахи - 80 та Ссавці - 27.

Раритетна компонента потребує ще більш детального вивчення, хоча на даний час у межах зазначеної території встановлене перебування 35 видів (або 35,7% від їх загальної кількості що наявна в Українських Карпатах) з 8 класів, занесених у тому числі, до Червоної книги Міжнародного Союзу охорони природи (ЧКМСОП, 4 або 11,4%), Європейського Червоного списку (ЄЧС, 9 або 25,7%) та до другого видання Червоної книги України (ЧКУ, 30 або 85,7%), серед них ведмідь бурий, кіт лісовий, видра річкова, рись, горностай, тритон карпатський, саламандра плямиста, п’явка медична, беркут, тетерук, пугач та ін.

На території парку зустрічаються чимало підвидів тварин, ареали яких обмежені лише Карпатською гірською системою, а також реліктові види.

У річках Чорний і Білий Черемош та високогірних потоках району водяться такі цінні види риб, як форель струмкова (струги) та лосось дунайський (головач).

Створення Національного парку в найвисокогірнішій частині Верховинщини дасть можливість врятувати від цілковитого винищення, у першу чергу, тих звірів, які вже занесені до Червоної книги України, особливо це стосується бурого ведмедя та благородного оленя. А без диких звірів гірські ліси Українських Карпат стали б сумними пустками.

Збереження та відтворення природного біорізноманіття, природних комплексів і об’єктів,  особливо рідкісних і зникаючих видів, в умовах рекреаційного використання території є першочерговим завданням НППВ.

 

Верховинський район є центром Гуцульщини. Край з багатою історико-культурною спадщиною. На території є багато пам’яток історії та культури, археологічні пам’ятки. На Верховинщині розвинуті різні види народних промислів: ткацтво, різьбярство і багато ін.. Увагу туристів привертають побут та звичаї гуцулів.

Завдяки значній віддаленості від населених пунктів та високогірній важко доступності уціліли високогірні острівці дикої природи Українських Карпат та зразки традиційної культури гірської господарки, які є національним багатством всієї  України, збереглось у первозданному стані багато  природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Тут  можна побачити на волі бурого ведмедя, благородного оленя, козулю, дикого кабана, рися, вовка, лісового кота, лиса, куницю, видру, саламандру плямисту, беркута, глухаря, тетерука. Про диких звірів  – згадується у народних легендах, міфах, казках, а також вони присутні й у декоративному мистецтві гуцулів.

Гостинно запрошуємо Вас відвідати Національний природний парк «Верховинський».

 

Контакти

Поштова адреса адміністрації НПП "Верховинський": 

присілок Печіще 3А, 
с. Верхній Ясенів, 
Верховинський р-н., 

Івано-Франківської обл., 78712.

Тел: (03432) 5 – 37 – 20, e-mail: nppverhovuna@ukr.net

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Газета НПП "Верховинський"


Пошук



Створити безкоштовний сайт на uCoz