Нерідко задумуюся: чи вижила б людина на Землі, коли б не було лісів? Бо «зелене золото» планети – це не тільки складова екологічної системи і окраса рідної землі. Ліс – рятує в літню спеку, дає тепло в холодну зиму, збагачує планету чистим, насиченим киснем, дає людині житло, меблі, їжу, є надійним прихистком для тварин, у ньому ростуть лікарські рослини... Ліс може багато дати людині, одного тільки не може – захистити себе від варварських вирубувань.

         Задуматись варто: за історичний період існування людини на Землі знищено понад 500 мільйонів гектарів лісів. За оцінками Міжнародної спілки охорони природи кожної години вирубується понад 20 гектарів лісу. А скільки садять дерев  замість вирубаних? За площею лісів наша область займає третє місце в Україні, після Житомирської і Рівненської областей. За оцінками спеціалістів  наш край є найбільш лісистим. Це тому, що наші діди, батьки виховували в нас повагу до лісу. Більшість сільських хат опалювалося хмизом. Його дбайливо збирали, очищуючи навіть нетрі від завалів. Одне слово, відчувалося, що наші предки ставилися до лісу як до друга.

         Сьогодні з тривогою можна спостерігати  в теленовинах, як горять-палають ліси. І не стільки тут винувата спека, як бездумне поводження людей з вогнем. Який «відпочинок» у лісі обходиться без спиртного, без традиційного багаття, на якому смажать шашлики, печуть картоплю. Навіть, коли вогонь погас, то на тимчасовій стоянці відпочиваючих знайдете поліетиленову тару, консервні банки, бите скло, побачите поламані кущі, на потічку сизі плями від помитого автомобіля. Діють «цивілізовані» відпочивальники за принципом – після нас хоч потоп. Бо ні вони, ні інші «шанувальники природи» сюди більше не прийдуть, пошукають інше, гарніше місце для «спілкування з природою». А скільки побутового сміття викидається в ліс. Страшно заходити в ліси та на околиці деяких сіл! Сміття «заховати» в ліс приносять, привозять автомобілями. Тут відходи від будівництва. Уламки бетону і цегли, скло, залишки мастила й інший непотріб. На жаль, варварське ставлення до лісу залишається майже безкарним. І поки так буде, то ліс гинутиме не тільки від безконтрольних варварських вирубок, а й хвороб. Так, дерева, як і люди, також хворіють і гинуть. А з ними пропадає рятівна для людини лісова фауна і флора.               

         Наприклад за кордоном справді господарське ставлення до нашого зеленого друга. Усі стежки в лісі чистенькі, не засмічені, опале листя акуратно прибране, лісові мешканці, олені, кабани, козулі – вільно гуляють, всюди годівниці. Одне слово, до лісу ставлення як до справжнього друга. Як мені розповідали, браконьєр у ліс не посуне, бо за вбиту лісову тварину карають дуже суворо. Лісові потічки охайні, вода в них чистенька. І у вихідні сюди відпочиваючі приїздять не набити утробу наїдками й напоями, а справді відпочити, помилуватися красою, подивитися на лісову живність, посидіти в спеціально споруджених місцях відпочинку... Чи можемо й ми так чинити? Звичайно. Але для цього треба не декларувати свою любов до лісу. А практично доказати, що ми дбайливі господарі. І, найперше, це треба показати на прикладі діяльності шкільних ПОНДВ. І уроки праці можна використати на користь лісові та його мешканцям. Дорослим, у першу чергу керівникам установ, слід пам'ятати, що карпатські ліси – це не лише невичерпне джерело забезпечення деревообробних підприємств унікальною деревиною, а й унікальні можливості для оздоровлення людей, рекреації та туризму.

          Важко уявити собі життя людей у наш час без дерев. Дерева є незамінним матеріалом для побудови житлових та інших споруд, кораблів, човнів тощо. Як можна жити без дерев'яних меблів, полиць, підлоги і багатьох речей домашнього вжитку? Багатьом мешканцям наших сіл без дерева не було б чим нагріти хату, зварити їжу.   Дерева очищають повітря, озеленюють міста, дихають свіжою прохолодою у спекотні дні літа. Якби не зелені друзі, наша земля перетворилася б на мертву пустелю.

Ми розуміємо усю користь того, що дають нам зелені насадження. Але чому ж тоді так безжалісно нівечимо їх? Болісно дивитись, як горить ліс: конають у муках столітні буки, тендітні берізки, вічнозелені ялинки та сосни, тремтячі осички. І це справа рук людини: її безпечність, невихованість. Кинула цигарку — забула загасити.

Ліс, як основний компонент біосфери, завжди відігравав величезну роль у житті людини. З деревини виготовляли знаряддя праці, будували житло. І нині рідко можна знайти господарську галузь, де б не застосовувалася деревина.  Але, як свідчить історія, вплив людини на ліс у всі часи був переважно негативним. Через вирубування лісових насаджень відбувався перерозподіл опадів, з’являлися вітри, які ще різкіше погіршували клімат, зумовлюючи його посушливість. Розвивалися ерозійні процеси, міліли й зникали річки та озера. Смачна питна вода в криницях вже за нинішнього покоління стала рідкістю.

Що потрібно, щоб зберегти ліс. А потрібно небагато: тільки трішки задуматися над наслідками власних вчинків. Бо викинуте чи залишене будь-яке сміття не перегниє, а так і залишаться. І, проходячи повз нього, люди не піднімуть його, а скоріш за все, зроблять так само. Ліси – легені Землі. Бережіть природу і думайте про наслідки – тоді все буде добре, краса і багатство залишаться з нами.

Провідний фахівець з екологічної освіти           Л. Боцвінок