Екологічний ту­ризм, який дуже часто асоціюють з так званим зеленим або сільським туризмом, передбачає безпосередні контакти людини з природою: відпочинок на екологічно чистих природніх територіях, туристичні похо­ди і ночівлі в наметах, пішохідні екскурсії еко­лога - пізнавальними маршрутами.

Згадуючи про екологічний туризм, не мож­на не торкнутися теми нинішнього довкілля як в світі, так і, безпосередньо, в нашій країні, оскільки саме цей чинник зіграв важливу і, мож­ливо, вирішальну роль в розвитку такого виду відпочинку, як екологічний туризм.

Особливість розвитку туризму на Верховинщині полягає в тому, що тут протягом останніх років туризм успішно поєднується з використанням етнокультурного потенціалу гуцульського краю. Щорічне проведен­ня свят «Полонинське літо», «Різдво на Гуцульщині», фестивалів троїстих музик ім. Могура, гуцульської співанки ім. Чукутихи, регіонального фестивалю «Черемош - Фест» та інших культурологічних заходів, а також ознай­омлення з місцевими звичаями та обрядами, традиціями, гуцульським побутом.

За останні 10 років на Верховинщині побу­довано 6 приватних туристичних комплексів, функціонує понад сто відпочинкових садиб.

Сьогодні на території району функціонує 11 музеїв, регіональний музей Гуцульщина, хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків» та приватний музей Музичних гуцульських інструментів Романа Кумлика в селищі Верхо­вина, музеї І. Франка та М. Грушевського в с. Криворівня, музей гуцульського театру ім. Гната Хоткевича в с. Красноїлля та ряд інших.

З метою забезпечення розвитку туристич­ного потенціалу на території Парку створено 7 еколого - пізнавальних туристичних маршрутів, зокрема:        ім. Цісаревича Рудольфа; Скала

Баби; Перкалаба - Пробійнівка; Монастирсь­кий; Чимірне; Кляуза Лостун; Стежками Лесі Українки. Знайомство з красою незайманої природи, самобутність культури гуцульсько­го регіону, підвищення екологічної культури мандрівників і місцевих жителів, сприяння останнім в економічній користі від охорони на­вколишнього середовища - це основні фактори, на яких має триматися таке популярне останнім часом явище, як еко — етно туризм.

В нашому Парку запроваджуються різні види екологічного туризму: піший, кінний, а в подальшій перспективі-водний. Сюди мож­на віднести спостереження за фауною і фло­рою, фото і кінозйомку тварин і рослин та природніх ландшафтів. При перспективному розвитку туризму, значна частина місцевого населення могла б надавати відвідувачам по­слуги з відпочинку та розваг і отримувати доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Популярними є  тури на полонину, де виготовляється гуцульська бринза та

будз, а також збір дикоростучих плодів та ягід. Кож­ний регіон України по-своєму привабливий для екологічного туризму. При цьому Верховинщина для багатьох екотуристів є екзотичним краєм, де збереглася значна частина недоторканої природи, своєрідні гірські ландшафти та чисті вироби м'ясної та молочної продукції.

За останні роки у Верховинському районі вдалось підняти якість життя певної частини гро­мадян завдяки прибутку від надання різних тури­стичних послуг. Це є прикладом того, як приро­да може винагородити за дбайливе ставлення до неї, і в свою чергу стимулює підвищення рівня екологічної свідомості населення та виховує по­чуття необхідності раціонального використання природніх ресурсів.

Надзвичайно цікавою є історична спадщина розвитку туризму на Гуцульщині.

На початку XVIII ст. відкрито джерело лікувальної води в с. Буркут, яка за хімічним складом подібна до вод у Віхах (Франція).

З 1880 року туристи відвідують селище Верховину (до 1962р. Жаб’є). На думку того­часних дослідників та краєзнавців, примітним місцем відпочинку була і є «Столиця Гуцульщини» селище Верховина. Виходячи з витоків минулого, сьогодення підтверджує, що на Верховинщині створюється сучас­на рекреаційно - туристична зона, яка має зацікавити українських та міжнародних інвесторів щодо участі в будівництві тури­стичних об’єктів, а особливо тих проектів, які пов’язані з розвитком літніх та зимових видів відпочинку.

У вирішенні цих перспективних завдань регіонального збалансованого розвитку Верхо- винщини важлива роль відведена НПП «Вер­ховинський», який розташований в Чивчино- Гринявських горах з цікавими скальними формаціями, зарослими хвойними лісами, роз­логими полонинами, стрімкими ріками і водо­спадами у місцевості з дуже своєрідними етнокультурними традиціями та неповторним гу­цульським фольклором.

Дмитро СТЕФЛЮК

заступник директора з наукової роботи