23-28 травня 2016 року, на території Парку успішно пройшла геологічна експедиція. Участь в ній взяли троє  учасників Івано-Франківського геоклубу Ігор Магновський, Михайло Кізера і Ігор Стець (під керівництвом Ігоря Магновського) та науковий співробітник НПП «Верховинський» Іван Коляджин. Досліджували печери, давні копальні, та інші геологічні об’єкти.

Біля підніжжя гори Чивчин на проектованій території розширення Парку 23 травня було обстежено та досліджено шість печер-тріщин довжиною від 3 до 10 метрів.

Учасники експедиції біля г. Чивчин. Фото з печери Ігоря Магновського 

Було обстежено та досліджено «ведмежий барліг» біля полонини Альбинська. Цікавою особливістю цього об’єкта є те, що це штучне підземелля закладене у конгломератах-пісковиках,– ймовірно частина бліндажу періоду І Світової війни, яке потім використовувалося ведмедями як сховок чи барліг. 

Підземелля біля полонини Альбинська

25 травня учасники експедиції працювали поблизу вершини гори Лостун, на закинутих давніх копальнях. У загальному, було обстежено чотири входи, два з яких були повністю зруйновані; в третій, горизонтальної прокладки вдалось пройти 5 метрів, дальше хід завалений; в четвертий вхід, вертикальний ствол шахти якої становить глибиною 8 метрів вдалось опуститись спеціалісту, геологу Ігорю Магновському до її дна, яке заповнене водою.

Спуск Ігоря Магновського у вертикальний ствол шахти на г. Лостун

26 травня було попередньо обстежено вузьку печеру-тріщину біля вершини гори Цоркало. Також досліджували німецьку розвідувальну горизонтальну штольню на марганцеву руду, на південно-східних схилах хребта Прелучний. Лише в гідрокостюмах вдалося спеціалістам повністю її пройти та зробити фотознімки спеціальною фототехнікою, оскільки печера заповнена наполовину водою.

Горизонтальна штольня на марганцеву руду на південно-східних схилах хребта Прелучний

27 травня детально досліджували вузьку печеру тріщину біля вершини гори Цоркало. Гуцульська напівміфічна розповідь про бездонну тріщину на полонині Прелук, у якій кинутий камінь довго «цорк-цорк» (від чого і пішла назва гори Цоркало) виявилась цілком реальною. Розширивши кувалдою звуження на вході пощастило геологу спуститися до дна. Вважається, що до цього часу жодна людина не опускалась у цю вертикальну (близько 20 метрів глибини), надзвичайно вузьку печеру-тріщину. Адже її ширина не перевищує 40см.

Ігор Магновський – перша в історії людина на дні печери-тріщини Цоркало

28 травня на території Перкалабського ПОНДВ НПП «Верховинський» були досліджені печери Перкалаб-1 та Перкалаб-2. Печера Перкалаб-1 – одна з найцікавіших та найбільших печер Чивчин. Тектонічно-гравітаційного типу закладена у тріасових мармуризованих вапняках. 

Іван Коляджин у печері Перкалаб-1

Дані дослідження будуть використовуватись при складанні геологічних туристичних маршрутів, а самі об’єкти дослідження можуть бути використані у рекреаційних цілях та дозволять заохотити туристів, геологічного напрямку, відвідувати територію НПП «Верховинський».

Фоторепортаж:

Провідний науковий співробітник

Іван Коляджин