У зв’язку з теплим груднем 2017 року та практичної відсутності стійкого снігового покриву змінилися особливості життя тварин, зокрема їжаків.

Зазвичай з настанням заморозків їжак щільно закриває вхід в нору і впадає в зимову сплячку. В середньому сплячка триває з жовтня до квітня, під час якої температура тіла їжака падає до 1,8 °C. За літо їжаку необхідно запасти якомога більше жиру, адже якщо він впаде в сплячку без достатнього запасу жиру (менше 500 г), то взимку він ризикує померти від голоду. Після сплячки не виходить з гнізда до тих пір, поки температура повітря не підніметься до +15 °C. Звичайні їжаки ведуть одиночний спосіб життя, але селяться неподалік один від одного. Дорослі статевозрілі особини намагаються не підходити занадто близько один до одного.

Їжаки часто прокладають свої мисливські стежки уздовж автодоріг, активно використовуючи придорожні смуги як місця жирування. В літературі описано випадки, коли вони формували окремі придорожні популяції, та випадки їх загибелі на дорогах. Пов’язано це з тим, що придорожні біотопи стають місцями концентрації комах із сутінковою активністю (приваблюються теплом від покриття дороги та світлом машин). На жаль, завдяки цій своїй особливості їжаки часто стають жертвами автотранспорту.

В нас також трапляються подібні випадки.  Недавно їжака, який бігав по проїжчій частині дороги, побачили спеціалісти НПП «Верховинський», зокрема: Наталія Гондурак та Іван Коляджин. Цей їжак не впав у зимову сплячку через аномально-теплий період зими. Ця неприємна ситуація загрожувала його життю.

Спеціалісти Парку забрали їжака з дороги та випустили його у безпечне місце. 

Провідний науковий співробітник

Іван Коляджин