|
Головна » Науковий відділ
Пробійна
Розміщене у високогір'ї Гринявських гір. Через нього протікає гірська річка Пробійна. Вона й справді пробивається через вузькі скельні ворота до Білого Чермоша, а русло її густо покрите великими кам'яними брилами пісковиків. Мальовничий гірський ландшафт доповнюється збудованими у традиційному архітектурному стилі гуцульськими дерев'яними хатами, що розсіяні далеко одна від одної по крутих схилах. Село віддалене на 55 км від районного центру, а вузька гірська дорога постійно розмивається повенями. Жителі цього та сусідніх сіл живуть у складних високогірних умовах Карпат.
|
Гринява
Це давнє гуцульське село, з усіх боків оточене високими горами, вкритими смерековими лісами. Від Гриняви одержав назву мальовничий гірський масив Карпат у межиріччі Чорного і Білого Черемошів – Гринявські гори. В селі збережено традиційний побут, основою якого є гірське лісівництво і тваринництво, а також збирання дикоростучих ягід і грибів. Складні природно-кліматичні умови Карпатських гір обумовили збереження в селі традиційних зразків народної дерев’яної архітектури: житлових будинків, господарських споруд та будівель для ведення полонинського господарства.
<
...
Читати далі »
|
Стебні
Це мале гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки річки Білий Чермош, а більша – високогірні присілки. Більшість жителів займаються гірським господарством. Тут збереглось багато традиційних звичаїв і обрядів краю. Нині сільська громада розпочала будівництво сучасної дерев'яної церкви. У Стебнях жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г. Бель
...
Читати далі »
|
Білоберезка
Село розташоване в нижній частині течії річки Черемош і належить до найбільших сіл Верховинщини. Природно-кліматичні умови його найкращі у цьому районі. Тут живе відома на Гуцульщині родина Ї. Минайлюка (Шкапа) та його синів – Петра і Семена – талановитих скрипалів, що створили багато гуцульських мелодій. У Білоберезці народився засновник музею Гуцульщини і Покуття в Коломиї В.Кобринський. Тут проживають: 90-річний сліпий казкар П. Шлимкевич (Худимин), який є носієм гуцульського фольклору, та автор ряду поетичних збірок – О. Книзький.
...
Читати далі »
|
Устеріки
Знаходиться воно у Покутсько-Буковинських Карпатах, там, де зливаються річки Чорний і Білий Черемош. Через нього проходять автомобільні шляхи на Чернівці, Кути і до верхів’я річки Білий Черемош, аж до кордону з Румунією. У селі знаходилась підземна кам’яна споруда, в якій тримали закованими у ланцюги опришків Олекси Довбуша. Звідси перевозили схоплених опришків до в’
...
Читати далі »
|
Яблуниця
Село знаходиться на правому березі річки Білий Черемош, на лівому – однойменне село, яке належить Путильському району Чернівецької області. Подібні однойменні села обабіч річки Черемош історично виникали тоді, коли по річці проводили кордон між різними чужинецькими державами, що володіли землями цього краю, Польщею і Румунією. У селі відкрито краєзнавчий музей Гуцуль
...
Читати далі »
|
Хорецево
Це найменше село Верховинського району, яке знаходиться в нижній частині течії річки Черемош. У селі Барвінково, яке належить до Хороцевської сільської ради, через річку Черемош споруджено металевий автомобільний міст, що з'єднує Верховинський район із Чернівецькою областю. У 50-х роках ХХ ст., коли по Черемошу сплавляли ліс плотами (дараб
...
Читати далі »
|
Зелене Село Зелене має найбільшу територію у Верховинському районі. У цьому селі проходить кордон ( 40 км ) між Україною і Румунією. В селі Шибене, що належить до Зеленської сільської ради, знаходиться прикордонна застава, від якої через схили Руського Долу і гору Роги іде ґрунтова автомобільна дорога на Румунію. Село простяглось уздовж річки Чорний Черемош (від її витоків з-під гори Комен до Дземброні) на цілих 60 км. Розташоване воно поблизу третьої за величиною гори Українських Карпат – Чорногори ( Попа Івана ), на яку із сусіднього села Шибене прокладено високогірну дорогу через полонину Веснарка, поблизу озера льодовикового походження – Марічейка. По цій дорозі жителі навколишніх сіл у 20-х роках ХХ ст. гуцульськими кіньми привозили будівельні матеріали і брали участь у зведенні
...
Читати далі »
|
Голошино
Найбільш віддалене село у Верховинському районі (57 км по автомобільній дорозі до Верховини). Це одне з прикордонних сіл, які межують із Румунією. Більшість жителів займаються лісовим господарством, тваринництвом і збиральництвом. Тут добре збережені старовинні звичаї, традиції краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність суттєво впливають на побут, спосіб життя. Навколо села – хвойні праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.
|
Бистрець Через село протікає високогірна річка Бистрець із
чистою джерельною водою, що й дало йому назву. В урочищі Кедроватий (біля
нього) зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця
знаходиться високогірна полонина Гаджіна, де випасаються великі череди корів,
отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. У селі
Бистрець була вілла, у якій жив разом із сім'єю відомий польський письменник С.
Вінценз, автор епічної тетралогії про
Гуцульщину – „На високій полонині”.
| « 1 2 ... 16 17 18 19 20 » |
|
|
| » Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
| Газета НПП "Верховинський"
|
|
