Криворівня

Село Криворівня має багату історико-культурну спадщину. У селі діють: Криворівнянська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Грушевського, Народний дім, Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда, які підпорядковані Івано-Франківському обласному краєзнавчому музею. Окраса села – церква Різдва Пресвятої Богородиці (збудована 1719 р.) і дзвіниця, що мають статус пам'яток історії та культури України.

Крім цих освітніх та історико-культурних споруд, у селі є ще цілий ряд цінних архітектурних та природних об’єктів й історичних місць, які повинні одержати заповідний статус пам'яток історії, культури і природи місцевого, регіонального чи загальноукраїнського значення. До цінних об’єктів села  належать більше двох десятків архітектурних споруд, історичних місць та пам’яток природи, що органічно пов’язані із минулим села. Наведемо тільки короткий перелік основних визначних місць Криворівні:

– будинок плебанії династії священиків Бурачинських-Волянських, у якому неодноразово бував Яків Головацький, зупинялася Леся Українка та багато інших відомих українських діячів науки, літератури і мистецтва;

– пам’ятний знак на тому місці, де 1745 р. було вивішено одну із частин четвертованого тіла Олекси Довбуша, меморіальна каплиця та окремі меморіальні могили на сільському кладовищі;

– каплиця біля центральної дороги, споруджена у зв’язку із скасуванням панщини в Галичині 1848 р., сучасні каплиці Пресвятої Богородиці в центрі села і св.Серафима Саровського на присілку Березово;

– місце на присілку Заріччя, де стояла хата Михайла Мойсейчука, у якій три літа (1910 – 1912 рр.) жив і творив український письменник М. Коцюбинський і сімнадцять літ (1899 – 1915 рр.) – український вчений, етнограф і фольклорист Володимир Гнатюк;

– місце на присілку Ґрашпарівка, де стояла хата Петра Потяка, у якій шість років (1906 – 1912 рр.) жив і творив Г. Хоткевич – український письменник, організатор і керівник Гуцульського театру в селі Красноїллі, музикант, художник;

– місце на присілку Царина, де в ХІХ – на початку ХХ ст. стояла родинна вілла Станіслава Вінценза – відомого польського письменника, автора епічної тетралогії про Гуцульщину – „На високій полонині”;

– краєзнавча кімната-музей села в Криворівнянській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Грушевського;

– меморіальна хата-музей Параски Плитки (Горицвіт) – талановитої місцевої письменниці і художниці Гуцульщини;

– місце в центральній частині села, де стояла родинна хата Ярослава і Василини Чуперчуків – відомих діячів гуцульської хореографії України;

– житлова хата-ґражда сім'ї Миколи і Калини Марусяків під горою Ігрець і хата-гражда сім’ї Василя і Калини Пунтяків на горі Кобилини, які є зразками високогірної дерев’яної архітектури Гуцульщини;

– місця в селі Криворівні, де  відомий режисер Сергій Параджанов проводив натурні зйомки найтитулованішого українського кінофільму  „Тіні забутих предків”;

– будинки Народного дому і Співочого поля, що споруджені в гуцульському архітектурному стилі;

– гора Довбушанка із глибокими кам’яними Довбушевими Коморами на вершині, у яких жили взимку гуцульські опришки;

– гірський хребет Ігрець, кам'яні розсипища та березовий праліс на горі Кізій Камінь;

– скелі Франка і Грушевського обабіч річки Чорний Черемош на присілку Грушівка та Камінь Франка на присілку Заріччя;

– сквер у центрі села, меморіальні осередки сосон і модрин поблизу центральної дороги та столітні дуби, кедри і сосни на території села Криворівні;

– сучасне валило на потоці Бережниця, водозахисні дамби по обидва береги річки Чорний Черемош;

– річка Чорний Черемош на території села, гірські потоки: Ігрецький, Калинівський, Шпитеївський, Франкове Чуркало в центрі села, підземні водні джерела на присілках Царина і Заріччя;

– вантовий автомобільний міст через річку Чорний Черемош у центрі села.

Всі ці об'єкти історії, культури та природи разом із прекрасними гірськими ландшафтами і багатьма іншими цінними етнографічними й екологічними об’єктами, становлять органічну цілісність і в комплексі повинні бути збережені для наступних поколінь.

До початку Першої світової війни село Криворівня тривалий час було улюбленим місцем праці й відпочинку тогочасної творчої і наукової еліти України, яка гуртувалася навколо І. Франка і М. Грушевського. Саме духовно-культурний феномен цього українського села разом із особливістю його рельєфу, що має форму гірського амфітеатру, відзначив В. Гнатюк, назвавши Криворівню „Українськими Афінами”.

У 2006 р. Україна відзначатиме 150-річний ювілей видатного українського поета і письменника І. Франка та 140-річний ювілей українського вченого і державного діяча М.Грушевського, життя і творчість яких тісно пов’язані з історичним минулим села Криворівня. У зв’язку з цим, Філія „Гуцульщина” НДІУ пропонує надати Криворівні заповідний статус „Історичне село України”. Щоправда, у законодавстві України немає положення про „Історичні села України”. Відповідний статус може розробити Міністерство культури і мистецтв України. Дана пропозиція ставить за мету дати зразок практичного збереження історико-культурних та природних пам'яток села і показати добрий приклад для наслідування багатьом іншим визначним селам України.