|
Головна » 2013 » Жовтень » 31
Перехресне Одне з найвисокогірніших сіл України, яке знаходиться на перетині двох гірських хребтів, на висоті понад 1000 м над рівнем моря. У центрі його відкриваються чудові панорами гір Чорногірського масиву та Покутсько-Буковинських Карпат. На відміну від більшості сіл Верховинщини, село оточене не лісами, а сінокосами і пасовищами. Воно єдине в районі, з яким немає постійного автомобільного сполучення. Вихідцем із Перехресного є відомий на Гуцульщині і в Україні майстер народної творчості – М.
...
Читати далі »
|
Криворівня Село Криворівня має багату історико-культурну
спадщину. У селі діють: Криворівнянська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Грушевського,
Народний дім, Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла
Грушевського і Музей-хата-ґражда, які підпорядковані Івано-Франківському
обласному краєзнавчому музею. Окраса села – церква Різдва Пресвятої Богородиці
(збудована 1719 р.) і дзвіниця, що мають статус пам'яток історії та культури
України.
Крім цих освітніх та історико-культурних
споруд, у селі є ще цілий ряд цінних архітектурних та природних об’єктів й
історичних місць, які повинні одержати заповідний статус пам'яток історії,
культури і природи місцевого, регіонального чи загальноукраїнськ
...
Читати далі »
|
Верхній Ясенів
Це село належить до найбільших у Гуцульщині, має багато віддалених гірських присілків. Тут жив відомий в цьому краї народний філософ, багатий полонинський господар Фока Шумеїв, про якого писав польський письменник С. Вінценз у своїй тетралогії „На високій полонині”. У Верхньому Ясенові жив талановитий мосяжник, майстер по виготовленню гуцульських дримб та народний лікар М. Нечай. Він створив у селі ансамбль дримбарів, який виступав на столичних сценах та в інших містах України. Щорічно в цьому селі проводиться свято – День села Верхній Ясенів.
...
Читати далі »
|
Голови
Типове гуцульське село. В ньому краще, ніж в інших, збережена самобутня народна культура та побут, характерні для гірської місцевості. У 1920 р. воно було центром Гуцульського повстання проти польського колоніального режиму, яке очолив місцевий житель Дмитро Карабчук.
...
Читати далі »
|
Довгополе
Одне з найдавніших сіл Гуцульщини розміщене в середній частині течії Білого Черемошу. У селі була одна з найстаріших церков краю, біля якої художник І. Труш намалював портрет І. Франка, у якій служив відомий священик і громадський діяч І.Попель, що брав участь у Гуцульському повстанні 1920 р. У хаті І. Попеля бували: І.Франко, Леся Українка, В. Гнатюк, О. Маковий. За матеріалами, зібраними в селі, І. Франко написав відоме оповідання „Гуцульський король”.
...
Читати далі »
|
Замагора
Село славиться на Гуцульщині своїми музичними капелами і талановитими народними музикантами, яких запрошують грати на гуцульських весіллях і виступати на всіх Гуцульських фестивалях. Музична творчість має тут давні традиції, які передаються в родинах від батьків до дітей. У селі живуть талановиті музиканти: цимбаліст І. Сорич, скрипалі В. Ілюк та І. Мартищук. Більшість жителів займається гірським господарством
...
Читати далі »
|
Ільці
Село Ільці знаходиться на перехресті двох автомобільних шляхів до Закарпаття і Румунії. До 1939 р. тут діяв найбільший в Українських Карпатах краєзнавчий музей Гуцульщини. Двоповерховий цегляний будинок цього музею було розібрано, а унікальна музейна колекція експонатів вивезена до Івано-Франківського краєзнавчого музею. У селі діє одна з найстаріших церков Верховинщини – церква Святої Трійці, яку розписував відомий український художник Я. Пстрак. У ній служив отець С. Витвицький, який займався дослідженням Гуцульщини і у 1863 р. написав етнографічну працю „Історичний нарис про гуцулів”.
...
Читати далі »
|
Красник
У селі Красник пробивається через природну кам'яну браму річка Чорний Черемош, що утворена між двома гірськими хребтами: Кринта і Кострича. Це місце було одним із найнебезпечніших вузьких місць для керманичів, які сплавляли по річці ліс плотами (дарабами). Зараз тут навесні проводяться змагання на байдарках і катамаранах. У Краснику жила родина відомого господаря В. М
...
Читати далі »
|
Красноїлля
Це найсамобутніше село Гуцульщини. У 1910 р. у цьому селі Г. Хоткевич організував Гуцульський театр, де йшли вистави на гуцульському діалекті, який побував у багатьох містах України, Росії та Польщі. З цим театром співпрацювали Л. Курбас і О. Ремез. У Красноїллі діє Музей Г. Хоткевича і Музей Гуцульського театру, яким завідує В. Сінітович.
...
Читати далі »
|
Кривопілля
Розміщене воно на схилах гірського хребта Кострича, із якого відкривається прекрасний вид на Чорногірський масив. Автомобільний шлях з Верховини до Ворохти проходить через вузькі кам'яні ворота в урочищі Крива і через високогірний Кривопільський перевал, з якого відкривається вид на Верховину. В Кривополі живе і виготовляє прекрасні вироби із дерева заслужений майстер народної творчості Гуцульщини Р. Бортейчук. Відомим вихідцем із цього села є кіносценарист В. Портяк.
|
Пробійна
Розміщене у високогір'ї Гринявських гір. Через нього протікає гірська річка Пробійна. Вона й справді пробивається через вузькі скельні ворота до Білого Чермоша, а русло її густо покрите великими кам'яними брилами пісковиків. Мальовничий гірський ландшафт доповнюється збудованими у традиційному архітектурному стилі гуцульськими дерев'яними хатами, що розсіяні далеко одна від одної по крутих схилах. Село віддалене на 55 км від районного центру, а вузька гірська дорога постійно розмивається повенями. Жителі цього та сусідніх сіл живуть у складних високогірних умовах Карпат. |
Гринява
Це давнє гуцульське село, з усіх боків оточене високими горами, вкритими смерековими лісами. Від Гриняви одержав назву мальовничий гірський масив Карпат у межиріччі Чорного і Білого Черемошів – Гринявські гори. В селі збережено традиційний побут, основою якого є гірське лісівництво і тваринництво, а також збирання дикоростучих ягід і грибів. Складні природно-кліматичні умови Карпатських гір обумовили збереження в селі традиційних зразків народної дерев’яної архітектури: житлових будинків, господарських споруд та будівель для ведення полонинського господарства.
<
...
Читати далі »
|
Стебні
Це мале гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки річки Білий Чермош, а більша – високогірні присілки. Більшість жителів займаються гірським господарством. Тут збереглось багато традиційних звичаїв і обрядів краю. Нині сільська громада розпочала будівництво сучасної дерев'яної церкви. У Стебнях жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г. Бель
...
Читати далі »
|
Білоберезка
Село розташоване в нижній частині течії річки Черемош і належить до найбільших сіл Верховинщини. Природно-кліматичні умови його найкращі у цьому районі. Тут живе відома на Гуцульщині родина Ї. Минайлюка (Шкапа) та його синів – Петра і Семена – талановитих скрипалів, що створили багато гуцульських мелодій. У Білоберезці народився засновник музею Гуцульщини і Покуття в Коломиї В.Кобринський. Тут проживають: 90-річний сліпий казкар П. Шлимкевич (Худимин), який є носієм гуцульського фольклору, та автор ряду поетичних збірок – О. Книзький.
...
Читати далі »
|
Устеріки
Знаходиться воно у Покутсько-Буковинських Карпатах, там, де зливаються річки Чорний і Білий Черемош. Через нього проходять автомобільні шляхи на Чернівці, Кути і до верхів’я річки Білий Черемош, аж до кордону з Румунією. У селі знаходилась підземна кам’яна споруда, в якій тримали закованими у ланцюги опришків Олекси Довбуша. Звідси перевозили схоплених опришків до в’
...
Читати далі »
|
Яблуниця
Село знаходиться на правому березі річки Білий Черемош, на лівому – однойменне село, яке належить Путильському району Чернівецької області. Подібні однойменні села обабіч річки Черемош історично виникали тоді, коли по річці проводили кордон між різними чужинецькими державами, що володіли землями цього краю, Польщею і Румунією. У селі відкрито краєзнавчий музей Гуцуль
...
Читати далі »
|
Хорецево
Це найменше село Верховинського району, яке знаходиться в нижній частині течії річки Черемош. У селі Барвінково, яке належить до Хороцевської сільської ради, через річку Черемош споруджено металевий автомобільний міст, що з'єднує Верховинський район із Чернівецькою областю. У 50-х роках ХХ ст., коли по Черемошу сплавляли ліс плотами (дараб
...
Читати далі »
|
Зелене Село Зелене має найбільшу територію у Верховинському районі. У цьому селі проходить кордон ( 40 км ) між Україною і Румунією. В селі Шибене, що належить до Зеленської сільської ради, знаходиться прикордонна застава, від якої через схили Руського Долу і гору Роги іде ґрунтова автомобільна дорога на Румунію. Село простяглось уздовж річки Чорний Черемош (від її витоків з-під гори Комен до Дземброні) на цілих 60 км. Розташоване воно поблизу третьої за величиною гори Українських Карпат – Чорногори ( Попа Івана ), на яку із сусіднього села Шибене прокладено високогірну дорогу через полонину Веснарка, поблизу озера льодовикового походження – Марічейка. По цій дорозі жителі навколишніх сіл у 20-х роках ХХ ст. гуцульськими кіньми привозили будівельні матеріали і брали участь у зведенні
...
Читати далі »
|
|
|
|
| » Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
| Газета НПП "Верховинський"
|
|
