Зелений дивосвіт та його екологічні проблеми.

    Дивосвіт… Світ дивний, красивий і неповторний. Милують око мальовничі краєвиди Чивчино - Гринявських гір (територія національного природного парку «Верховинський»).

   В долинах лежить молочно – білий туман, який зі сходом сонця розтане у світлому, прохолодному ранковому повітрі. Трава і квіти покриті холодною і чистою росою, яка заграє яскравими кольорами коштовного каміння з першими променями сонця. Порушує ранкову тишину спів пташок - дзвінкий, різноголосий і мелодійний, як знак того, що життя на землі прокинулось. Синє небо вип’є з квіток ранкову росу, а сонечко викупає їх у своїй купелі. Сонце ходить у золотому вбранні ступає кроками велетня, мандруючи плаями та полонинами, зазираючи у морок печер та проваль. Гірські сіножаті – барвисті й запашні, протягом весни і літа доки їх  не скосять, щомісяця змінюють колір та п’янять своїми ароматами. Влітку, у теплому сонячному  промінні,  дозрівають чорниці (афини), покриваючи землю темно – синім килимом, а з зелених пагонів гронами  звисають червоні ягоди стиглої малини. Під зеленими ялинами, огорнувшись лісовою прохолодою, причаїлись білі гриби, підберезники, лисички.

      Повсюди вирує життя… У лісовому болоті, серед молоденьких ялинок рятуючись від літньої спеки прохолоджується дика свиня з виводком поросят. На лісовій галявині, в променях вечірнього сонця обережно озираючись і прислухаючись до шелесту у лісі, пасеться самець і самка козулі з дитинчам . Іноді вечірню тишу розірве рев оленя, і покотившись стоголосним відлунням понад горами затихне у лісових хащах.

   Скелясті  нагромадження, наче одвічні вартові не розсипались через віки, залишившись символами древніх таємниць. Вони стоять, як мовчазні свідки минулого, інколи своїми формами та обрисами нагадуючи героїв  давніх казок і легенд: Велетнів, Чугайстрів, Лісових Мавок, Арідників.  Здається  їм  не страшний ні вітер, ні  сонце, ні  спека, ні холод ,  ні   сніг,  ні    дощ і часу   вони не  підвладні.

      З високих  джерел   краплини і струмені води  сочаться із скелястих берегів  вливаючись чистими потоками у річку. Через плесо блискавкою шугнула хижа форель і стала невидимою у грайливих білих бурунах потоку. Бурхливий Черемош виграє пінними водоспадами і мчить у далечінь, наспівуючи свою одвічну пісню життя.

      Це і є та краса, яку створила природа, яку зберегли наші предки, і яку хочеться залишити нащадкам.

  Ми живемо в епоху цивілізації. Життя суспільства не стоїть на місці, воно розвивається і вдосконалюється, але це вдосконалення, чомусь інколи йде не на користь людині, при цьому завдаючи невиправної шкоди природі. Таким чином утворюється замкнене коло: людина залежить від природи, але прагнучи поліпшити своє буття, вона цю природу нищить. Зараз у нашому суспільстві гостро настає проблема захисту навколишнього середовища. Люди намагаються перебудувати свої взаємини з природою, екологічна криза охопила практично весь світ. Протягом останніх десятиліть наші гори Карпати зазнають все більше втрат від людської діяльності. Це безсистемна вирубка лісів, порушення грунтового і рослинного покриву, варварське  знищення диких тварин і птахів, браконьєрський вилов риби, забруднення хімічними речовинами, побутовими відходами, сміттям.

  Не менш важливою проблемою є захист та збереження чистоти водних ресурсів регіону.

  Екологічна діяльність є обов’язковою складовою будь-якої сфери людського буття. Важливо щоб  при  втручанні у процеси життєдіяльності природних комплексів враховувались його наслідки.

 Для покращення екологічної ситуації спеціалісти НПП «Верховинський» будуть займатися; охороною та збереженням лісових масивів; забезпечувати бережливе ставлення до тваринного і рослинного світу; підвищенням захисних функцій екосистем. Бездіяльність суспільства з питань охорони природи та збереження біологічних природних комплексів в недалекому майбутньому може спровокувати розвиток екологічних криз, природних катастроф та катаклізмів, які виникнуть як наслідок неправильного, варварського використання природних ресурсів.

Природні багатства та ресурси нашого краю необхідно раціонально, без завдання їм шкоди, використовувати для ефективного відпочинку, оздоровлення та розширення екологічної свідомості населення і відпочиваючих.

Провідний фахівець з екологічної освіти               Ю. Ватуйчак

 Мальовничий краєвид Чивчино – Гринявських гір