ЗБЕРЕЖЕМО ОЗОНОВИЙ ШАР ЗЕМЛІ – ЗБЕРЕЖЕМО ЖИТТЯ!

       Раніше я думав, як і багато моїх друзів, колег, що питання збереження озонового шару землі – це тема висока, далека від всіх нас і про неї не варто говорити.            

      Та проте, цю тему я почав виясняти ще задовго до того, як почав працювати в Національному Природному Парку «Верховинський». А поштовхом до цього послужила ось яка подія. Влітку цього року, вранці на мій мобільний поступив дзвінок. Дзвонила одна поважна жіночка, яка зверталася до мене як до депутата районної ради. Вона просила вияснити через депутатські канали чи не розсипають в повітря над нашими гірськими районами отруйні речовини? Чим вона це пояснювала? Пояснювала тим, що колись сліди, які залишаються після прольоту літаків розсіювалися досить швидко, а зараз вони тримаються на протязі довгого часу, а отже, на її думку, це може бути викликане тим, що можуть розсіювати якісь отруйні речовини.

       Я не готовий був до такого запитання, але одразу ж відповів їй, що вона мудра жінка і повинна розуміти, що окремого повітря немає ні для президента, ні для прем'єра  ні для олігархів. Так, можуть бути вілли, можуть бути маєтки, які обнесені високим парканом в три або шість метрів, але немає окремих кисневих подушок для дихання і світ такий тісний і непередбачуваний, що те, що могли б розсіяти над нами через деякий час могло б бути над Києвом і навпаки. І ще я додав, що найбільшими забруднювачами атмосфери є ми самі.

       Пізніше, коли я почав працювати в Національному Природному Парку «Верховинський» і вже мав доступ до широкої інформації в плані екологічної обстановки, в тому числі і в нас, в горах це ще більше підтвердилося.   Отже, давайте інформативно я зупинюся на понятті «Озоновий шар» землі, ця інформація широко відома, але в силу різних причин з нею більш ознайомлені люди, які займаються професійно даним питанням.

Озоносфера – це шар озону в атмосфері на висоті 20-25 кілометрів.

     Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на землі, перешкоджаючи проникненню на поверхню планети згубного для всього живого ультрафіолетового проміння.

     Озоновий екран або озоновий шар – шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону в 10 разів вища, ніж біля поверхні землі.

     Озонова дірка – локальне падіння концентрації озону в озоновому шарі землі. Пов’язано це з дією фреонів, зменшення кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Це, так би мовити, сухі наукові твердження. А нам що до того, можливо, спитаєте ви?

     А справа вся в тому, що якщо людина не звертатиме увагу, нехтуватиме ставленням до озонового шару – то це може призвести до повної зміни кліматичних умов та винищення всього живого на планеті. А тепер давайте вдумаймось, що навіть на протязі життя одного покоління як змінилися кліматичні умови у нас, на Гуцульщині. Не треба звертатися до старожилів, навіть моє покоління пам’ятає повноводний наш Черемош, як Білий так і Чорний з його притоками, а зараз в багатьох місцях, як то кажуть, можна перейти не замочивши взуття. Подивімся як змінився водний баланс, особливо за останні кілька років і скільки людей вже зараз відчуває доволі гострий дефіцит води. А пригадаймо останні катаклізми в Японії, Америці, Італії та інших країнах Європи. Тут мені пригадуються слова отця Віктора Веряскіна, який каже, що людина вільна у своєму виборі, але не вільна у відповідальності за свій вибір.

     З часу, коли екологи забили на сполох щодо руйнування озонового шару пройшло чимало часу. І ніби розроблені рекомендації щодо зменшення шкідливого впливу  людської цивілізації на нього, але разом з тим розраховувати на швидке  покращення цього шару не приходиться.

     Гуцули часто використовують приказку «Кого не пече, той не відсувається». Так і в цій проблемі. Адже очевидної біди ми не бачимо, а тому всіма рекомендаціями нехтуємо.

     От вчені доводять надзвичайну шкідливість використання аерозольних балончиків. Напевно, коли винайшли їх, вчені навіть не здогадувалися яку шкоду озоновому шарі землі вони принесуть. А ми й досі використовуємо їх в якості освіжувачів повітря, різноманітних лаків, фарб і таке інше.

     Або ми ніяк не навчимося обходитися без найпоширеніших холодоагентів (фреонів), які використовуються в холодильних установках. Це, звичайно, не суто побутова проблема, а проблема державна, яка, на жаль, не вирішується.

     Як не дивно, але на озоновий шар впливає і бездумні наші сміттєзвалища та спалювання сміття, особливо поліетилену. Під час цього процесу вивільняються високотоксичні діоксини, що руйнують імунну систему людини, спричиняють гормональні та онкологічні захворювання і в тому числі призводять до руйнування озонового шару.

От, приміром, нам треба щотижня хоч би 2-3 пластикових пакети. На рік їх уже вийде 100-150 штук І майже всі ми викидаємо з побутовими відходами.

     А тепер вдумаймось:

-        Час розкладу пластику в природному середовищі 400 років;

-        Час розкладу поліетиленових мішків у водоймах – 20 років;

-        Час розкладу у  водоймах поліетиленової пляшки – 1000 років.

Щодо скла, то:

-        Час розкладу у водоймах – 1000 років;

-        Час розкладу в природному середовищі складає 1млн. років.

Ось чому зростає роль роздільного збирання сміття, бо майже 90% поліетилену піддається повторній переробці та використанню. А 1 тонна вторинних полімерів економить 16 тонн сирої нафти.

     А ми й досі в багатьох місцях бачимо таємно викинуте сміття, а іноді й запалене. Яка ж наша мораль? Кому таємно підкидаємо? Ми що маємо своє окреме повітря? Світ настільки тісний, що викинеш комусь, а втрапиш сам.     Мені в цьому плані дуже подобається вислів древньогрецького філософа Сенеки: «Якщо чесні твої вчинки, то хай про них знає увесь світ; якщо ганебні, то яка з того втіха, що про них ніхто не знає? Ти знаєш! Нещаслива ж ти людина, раз не зважаєш на такого свідка!».

 Сміттєзвалища призводять до забруднення грунтів, атмосфери, підземних і поверхневих вод. То що, будемо продовжувати?

     Згадуються вислови наших старожилів, мудрих гуцулів, які казали, що кінця світу не буде – людство само себе знищить.

     Що ж може зробити кожен з нас для захисту озонового шару? Не нехтуймо можливостями кожного з нас. Пам’ятаймо постулат Біблії – спасися сам і біля тебе тисячі спасуться.

     Не купляймо аерозольні засоби, до складу яких входять хлорфторвуглеводні, які спричиняються до  руйнування озонового шару атмосфери. Вдумаймось, що  кожен втрачений відсоток озону в атмосфері планети спричиняє біля 150 тисяч додаткових випадків втрати зору через захворювання на катаракту і понад 2% збільшує число ракових захворювань шкіри. Це досить страшні показники.

      От вам і не приземлена тема на яку не варто звертати увагу. Чи все-таки варто все зробити, що в наших силах для збереження озонового шару землі. І пам’ятаймо слова Епікура, який сказав, якщо житимеш, пристосовуючись до природи, то ніколи не будеш убогим, а якщо  до  людської думки, то ніколи не будеш багатим.

    Отже, поняття охорони озонового шару, включає цілий комплекс різнопланових проблем. З одного боку, забруднення повітря – проблема екологічна, і полягає вона в завдаванні шкоди здоров’ю людей, довкіллю і створеним людиною матеріальним цінностям, що відбувається в результаті викиду в атмосферу токсичних речовин. З іншого боку проблема технічна, бо вона виникає в силу технічних факторів, а її вирішення вимагає вдосконалення технології виробництва, методів знешкодження відходів, засобів спостереження і контролю навколишнього середовища.

    Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару – це екологічна проблема. Атмосфера є єдиним і спільним середовищем існування життя, і її забруднення зачіпає усі держави світу.

   Тому в світі існує розуміння об’єднання зусиль для охорони і покращення озонового шару.

   Не хочеться закінчувати на сумній ноті. В Україні також переважає розуміння цієї проблеми. В цьому плані я би вважав і створення НПП «Верховинський», який внесе свій гідний внесок в охорону навколишнього середовища, покращення екологічної освіти населення і в кінцевому результаті посильного вкладу кожного в оздоровлення нашої матінки-природи.

Іван Гречук, фахівець І категорії відділу

рекреації та пропаганди екологічної освіти НПП «Верховинський».