Субота, 03-12-22, Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

УВАГА 
Ми перейшли на новий сайт

Для переходу клацніт (натисніть) стрілку...
або скопіюйте посилання 
і вставте в стрічку браузера



Україна
Івано-Франківська обл.
Верховинський р-н.
с. Верхній Ясенів
пр. Печіще 3А
78712
тел. (03432) 53720
nppverhovuna@ukr.net  

Архівний сайт національного природного парку "Верховинський"

 (14.12.2021)

Головна
Рекреаційні місцяСтатті
ФотогалереяЖурнал "Жаб'є"Контакти

Вихід | Вхід
» Розділи
Законодавча база [4]
Закони, постанови та інші нормативні документи.
Загальна [13]
Еколого-просвітницький краєзнавчий журнал ЖАБ'Є [18]
Інформація про рубки [12]
Інформація про проведення рубок.


Головна » Статті » Загальна

Чистий Черемош – наша природна краса

Чистий Черемош – наша природна краса

 «А Черемош плине, а Черемош в’ється.

 А Черемош вдаль поспіша…»

 Важко напевно знайти на карті України іншу гірську річку, яка б користувалася такою великою популярністю. Про яку було б складено стільки пісень, легенд, повір’їв. Черемош - третя за величиною річка Гуцульщини після Тиси та Пруту.

 Славетний Черемош завжди приваблював, як річка трудівниця, яка винесла своїми водами протягом двох століть мільйони кубометрів деревини, як річка - яка завдала чимало лиха своїм норовистим характером під час катастрофічних повеней у всі часи. Завдячуючи порівняно м’якому клімату Карпат, подорожі на катамаранах по річці можна здійснювати з ранньої весни. Саме тут щорічно проводиться чемпіонат з водного туризму, а також здійснюється сплав річкою на байдарках.

 Водний ресурс річки Черемош частково забезпечує водопостачання для потреб населення. В річці мешкають такі види риб, як підуста, клени та інші. Та найціннішою мешканкою річки є королівська форель.

 Протікаючи мальовничими місцями нашого району річка Черемош утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошів біля села Устеріки.

 Чорний Черемош бере початок на висоті 1680 метрів над рівнем моря на вододілі Чивчинського кристалічного масиву біля гори Коман. Її довжина до злиття з Білим Черемошем становить 86 кілометрів. Більшість його приток, рр. Погорілець, Дземброня, Бистрець та ін., беруть свій початок з Чорних гір. Саме за однією з версій, через це його і назвали Чорним. Геологи ж стверджують, що Чорний Черемош після витоку, протікаючи повз Чивчинські гори, розмиває специфічні гірські породи і збагачується кальцієм, внаслідок чого його вода набуває темнішого кольору, ніж у Білому Черемоші, і саме з цим пов’язана його назва.

 Білий Черемош - злиття річок Перкалабу та Сарати . Довжина 51 км. Висота витоку 947 м. Притоки Яловичера, Лопушна, Стреженський, Марониці, Срібник, Гостівець, Пробійна. Білий Черемош утворюється на південний захід від села Сарати, у місці злиття двох витоків: лівого Перкалаб (найпівденніша річка Українських Карпат) та правого Сарати. Численні потічки, з яких утворюється річка Перкалаб, розташовані на південно-східних схилах масиву Гриняви і західних схилах хребта Чорний Діл. Головні витоки Перкалабу розташовані на території Румунії в горах Мармароського масиву. Річка Сарата бере початок на південних схилах хребта Томнатикул (Томнатик), що у Яловичорських горах. Білий Черемош тече вузькою долиною, яка є природною межею між Верховинським районом Івано-Франківської області та Путильським районом Чернівецької області. Вона має багато невеликих порогів, уступів, водоспадів, на яких вода піниться, а коли дивишся на цю річку знизу вверх за течією, вода і справді здається білою, з чим і пов’язують походження назви річки.

 Навряд чи знайдеться хоча б одна людина, яка побувавши в Карпатах не милувалася природним краєвидом, не бажала б поринути у запашну прохолоду лісу, різнобарв’я полонин, відпочити на березі річки Черемоша, щоб потім протягом усього життя зберегти відчуття прекрасного від спілкування з природою.

 Великою перевагою, і водночас недоліком річки Черемош є близькість населених пунктів та транспортних доріг, що нерідко призводить до масового засмічення берегів та отруєння води. Напевно кожен з нас, мав можливість побачити таку картину, коли машина зупиняється і з неї викидають сміття прямо у воду, думаючи при цьому, що це залишиться непоміченим. Але ніхто не задумується про подальшу перспективу після такого вчинку.

 Але як не безмежні Карпати, так не безмежні природні ресурси. Усе необхідне для життєдіяльності людина отримує від природи: повітря, воду, сировину для промисловості. Безцінним нашим скарбом є чиста гірська вода річки Черемош. Але на превеликий жаль в нинішньому суспільстві не цінують наше водне багатство. В нинішній час люди більше стали користуватися благами цивілізації: це прання в пральних машинах різними видами порошків, концентратів, ароматизаторів, використання в побуті пластику та поліетилену. Все це рано чи пізно по різних причинах опиняється у притоках, а далі в річці Черемош. Засміченість берегів нашої річки вже призвело до зниження чистоти та якості води. Хочеться запитати що чекає нас в майбутньому? Далі все це може привести нас до екологічної катастрофи, до біди, яку відчують не тільки місцеві жителі, а й відпочиваючі та туристи.

 Справжня гордість Верховинщини, зокрема національного природного парку «Верховинський» є річки Чорний і Білий Черемоші та їх притоки, які при недбалому поводженні з побутовими та промисловими відходами можуть стати сміттязвалищем та сприятливим середовищем для поширення різних епідемій. Одним з основних завдань парку, як природно-охоронної та науково-дослідної установи , є збереження та охорона головної водної артерії нашого краю. Тому адміністрація новоствореного національного природного парку запрошує до співпраці та взаєморозуміння всіх керівників навчально-виховних, культурно – освітніх закладів, а також громадськість району із закликом – «Оберігаймо та шануймо окрасу нашого краю – річку Черемош та її притоки». Хотілося б щоб надалі спільна праця принесла свої позитивні плоди щодо підвищення нашої моральності у відношенні до природних багатств.

 

 

Фахівець з рекреації Мирослава Повар

 

 

 

Список використаної літератури:

« Гуцульщина» - Професор Володимир Шухевич, репринтне відтворення видання 1899 р.

«У краю Черемоша» - підготовлено редакцією журналу (видавництвом) «Гуцульщина»

Зеленчук Іван Михайлович Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ ( смт . Верховина).

 

Категорія: Загальна | Додав: Nppver (31-10-12) | Автор: Фахівець з рекреації Мирослава Пова
Переглядів: 3256 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
» Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Газета НПП "Верховинський"


Пошук