Безвідповідальний збір дикорослих лікарських рослин – призведе до їх зникнення.

На загальному фоні заходів щодо охорони лісів слід згадати й про необхідність охорони ресурсів лікарських рослин, що з кожним роком інтенсивніше використовуються в нетрадиційній медицині. З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що багато рослин мають цілющі властивості, і почали застосовувати їх для лікування різних захворювань. В Україні виявлено багато лікарських рослин, які стали основою для розвитку народної медицини. Природні угіддя нашого  краю здавна служили для заготівлі лікарських рослин, ягід, зокрема чорниці, брусниці, малини.

    Незважаючи на бурхливий розвиток фармацевтики і створення нових високоефективних синтетичних медичних препаратів, лікарські рослини займають важливе місце в арсеналі лікувальних заходів. У медичній практиці використовується близько половини препаратів, виготовлених з рослинної сировини. Вони відзначаються підвищеною біологічною  активністю, малою токсичністю і відсутністю побічних дій, чим вигідно відрізняються від синтетичних препаратів.

   Потреба в сировині лікарських рослин постійно зростає, але природні ресурси їх не безмежні. Вже тепер спостерігається значне їх збіднення. Причина цього полягає в надмірній безсистемній експлуатації запасів лікарських рослин, недотриманні правил збирання, в зростанні рекреаційного навантаження на ліси та інтенсивній господарській діяльності. Виснаження природних ресурсів спричиняє порушення трофічних зв’язків (харчових пірамід і ланцюгів) в екосистемах, збіднення біорозмаїття.

   Через надмірну експлуатацію в окремих районах стали рідкісними багато цінних лікарських рослин, а такі з них, як зозулинець болотний та інші його види, любка дволиста, пізньоцвіт  осінній, тирлич жовтий знаходяться під загрозою зникнення і  їх  занесено  до «Червоної книги України». Під загрозою зникнення знаходяться також горицвіт весняний і  беладонна. Для збереження та подальшого відновлення зникаючих лікарських рослин спеціально створюються об’єкти природо-заповідного фонду, де вони знаходяться під певним статусом охорони. Залишки цих рослин потрібно використовувати для одержання насіння при введенні їх у культуру, а також для вивчення біологічних,  екологічних та інших особливостей у природних умовах, без чого не можлива їх інтродукція і промислова культура.

    НПП «Верховинський» має на меті регулювати заготівлю найбільш цінних лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами, тому що без цього неможливо зберегти від різкого зменшення сировинну базу в недалекому майбутньому. Безвідповідальний збір дикорослих рідкісних рослин може призвести до їх зникнення.

Радикальним способом збереження багатьох видів лікарських рослин є введення їх в культуру. У багатьох розвинутих країнах ягоди, гриби, лікарські рослини не заготовляють у природних екосистемах, а вирощують на плантаціях, в садах, теплицях, культиваційних спорудах. Це має важливе природоохоронне значення, бо з природних комплексів не вилучається біомаса, в них не порушуються харчові зв’язки і взаємовідносини між різними групами живих організмів, а це сприяє стійкості екосистем і збереженню біорозмаїття.

Існують правила заготівлі лікарських рослин, які передбачають  відповідальність за правильне і раціональне збирання та проведення заходів по збереженню і примноженню запасів лікарської рослинної сировини:

•             при збиранні трави стебла зрізують на деякій відстані від землі, не вириваючи рослини з корінням, кореневищами і цибулинами, тому що це призводить до швидкого винищення рослин;

•             не можна обривати все листя, а лише нижні листочки, залишаючи верхні, збираючи їх при повному розпусканні, під час бутонізації і цвітіння, інколи у період плодоношення;

•             кору заготовляють у період посиленого весняного руху соків, а бруньки до появлення перших зелених листочків і тільки із зрубаних гілок, використовуючи в основному повалені дерева після проведення рубок;

•             підземні частини рослин викопують після достигання й осипання насіння для забезпечення насіннєвого відновлення, залишаючи також частину кореневищ, коріння, бульб і цибулин, особливо тих видів, які відновлюються виключно вегетативним способом і молоді екземпляри для дорощування;

•             при заготівлі квіток і суцвіть не можна обрізувати великих пагонів і ламати їх, слід залишати їх для відновлення рослин, особливо тих, що розмножуються виключно насінням;

•             при заготівлі плодів (ягід) й насіння збирати їх вибірково в міру повного дозрівання, а плоди шипшини – за кілька днів до повного дозрівання.

Для збереження сировинної бази збирають лише частину її експлуатаційних запасів, бо може статися виснаження або повне зникнення окремих видів рослин.

Не рекомендується збирати рослини в одних і тих же місцях щорічно. Траву й листя збирають через рік, підземні частини рослин – через 2-3, а інколи через 5-6 років і більше, що визначається часом, необхідним для відновлення.

До профілактичних заходів відносяться такі, що сприяють збереженню рослинних угруповань, поліпшення умов їх місцезростання , а до гарантійних – охорона природних фондів, яка в основному зводиться до захисту їх від розорювання, осушення, лісових пожеж, випалювання трави на луках і болотах, від випасання худоби та інших докорінних порушень природного режиму зростання рослин. Охороні підлягають як окремі види і екземпляри, так і цілі території, зайняті лікарськими рослинами.

В Конституції України статті 66 написано, що кожен зобов'язаний не заподіяти шкоду природі. Крім цього в Україні видано ряд законодавчих актів, які визначають взаємовідносини людини з природою. Зокрема, це Закон України «Про рослинний світ». Заготівля лікарських рослин згідно цього Закону лімітується і може здійснюватися тільки за спеціальними дозволами. Особи, які допустили порушення цих Правил, а також інших законодавчих актів, що регулюють охорону дикорослих лікарських рослин, притягуються до відповідальності відповідно до діючого законодавства.

Забороняється збирати лікарські рослини на територіях природно-заповідних об’єктів, до цієї структури і належить Національний Природний Парк «Верховинський», де видами, що охороняються є лікарські рослини.

Забороняється приватний продаж усіх видів дикорослих лікарських рослин і сировини із них.

Дикоростучі лікарські рослини - це загальне всенародне багатство, а тому його треба цінувати, а не експлуатувати без міри. Дикорослі лікарські рослини, що ростуть на територіях, незалежно від того, в чийому користуванні вони перебувають, становлять державний фонд природних лікарських ресурсів.

Ліс багатий на скарби, і серед них чи не найважливішими є лікарські рослини. Тому, необхідно зробити все можливе, щоб зберегти їх від зникнення. Завданням кожного із нас зберегти природні запаси нашої планети.

Провідний науковий співробітник                       Людмила     Мацап’як