Його відзначають щороку  2 лютого. У 1971 році в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято. Під водно- болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин, торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів.

        У цей день в різних країнах світу проводяться еколого-освітні  заходи  та акції, з метою привернення уваги уряду і громадськості до водно-болотних угідь, як важливої екосистеми нашої планети. Водночас такі угіддя, надаючи широкий спектр екосистемних послуг, забезпечують населення природними ресурсами – від чистої води та продуктів харчування до будівельних матеріалів, заодно будучи пов’язаними з багатьма видами туризму.

         На території Національного природного парку  «Верховинський», на схилах Чивчино-Гринявських гір, розташовані декілька так званих  «висячих» боліт. Одним з найбільш відомих та досліджених є болото «Висяче» в підніжжі гори Мокрин.  Його  площа становить приблизно 0,5 га. В урочищі Кугутарка,  на південному схилі гори  Хітанка,  знаходиться болото округлої форми глибиною до одного метра. Унікальність  цих боліт в тому що вони  розташовані  вище межі лісу,  а це нечасто зустрічається у природному середовищі,  є дуже цікавими для наукових досліджень. Саме тому необхідно докладати зусиль у збереженні та відтворенні надзвичайно цінних, з наукової точки зору водних екосистем, чим і займаються спеціалісти Парку.

          З нагоди відзначення  Всесвітнього дня водно-болотних угідь  спеціалістами  установи  проводяться еколого-освітні бесіди серед населення і  в загальноосвітніх закладах району та розповсюджуються виготовлені інформаційні листівки на дану тематику.

      Провідний  фахівець з екологічної освіти                            Ю. Ватуйчак