Фото снігового замету полонина Хітанка, гірський хребет гори Хітанка травень 2019 р.

Саме цей період найбільш сприятливий для проведення фенологічних спостережень, це час коли все: бігає, пахне та цвіте, але це твердження не завжди стосується нашого Парку. Хоча зазвичай весна на території НПП «Верховинський» настає на 2-3 тижні пізніше ніж на рівнинній Україні, в цьому році вона наступила ще пізніше, адже у квітні були часті приморозки. Оскільки, на території Парку початок весни тісно пов’язаний з таненням снігу, наприклад, на полонинах та відкритій місцевості намети снігу могли сягати 3-4 м., тому потребують теплого західного (континентального) вітру «Фену» більше відомого для місцевих як вітер «Гальник», згадки про котрий трапляються ще із старих польських записів.

 Даний вітер повинен поступово нагрівати ці масиви снігу, щоб вони танули, але приморозки зупиняли цей процес та сприяли утрамбовуванню снігу, через що він довше танув. Так, майже повне танення снігу в лісі та на відкритій місцевості в цьому році спостерігається тільки у третій декаді травня, тоді як минулих років це відбувалося у першій декаді травня. З даною подією пов’язане відтермінування деяких фенофаз (в переважаючій більшості - рослинних), що наступають пізніше чи затягуються на декілька тижнів. Яскравим прикладом є цвітіння шафрану, яке на початку літа зазвичай майже не трапляється, тоді як у цьому році його цвітіння в червні можна спостерігати в достатній кількості майже по всій території Парку.

Фото цвітіння Шафрану Гейфеля в другій декаді травня 2019р.  полонина Прелуки

Враховуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що найцікавіший та найяскравіший період спостережень за природою в цьому році припадає на червень – серпень місяці. Що безумовно знайде своє відображення у майбутньому, вже восьмому літописі природи НПП «Верховинський», випуск якого намічено на лютий-березень 2020 р.

                                                                                   Василь Феркаляк    технік-лаборант наукового відділу