Ведення спостережень за природою є закономірним
явищем, здавна наші предки формували календар природи, відповідно до власних
спостережень, це такі календарі як: посіву культур, чи збирання дикорослих ягід.
Достовірно відомо, що назви місяців у слов’янських народів формувались в часи
язичництва. Тоді, люди пов’язували назви місяців з природними явищами та
господарською діяльністю, адже для них рік календарний це в першу чергу – рік
природний (фенологічний рік). 
Весна 
Літо 
Осінь 
Зима В основі фенологічного року знаходиться фенологічна періодизація,
що поділяє рік на сезони, її ще називають природною, ніби підкреслюючи відмінність
від всім звичного календаря. Особливістю фенологічної періодизації є
відмінність у часовому періоді на різних територіях. Прикладами такої різниці є
осінь, яка на рівнинній Україні, настає пізніше ніж у горах, та триває довше.
Традиційно вважається, що найбільш чітко видно зміну природних явищ у помірних
широтах, тоді як на екваторі (особливо в пустелях) сезон дощів характерний для
зими може і не настати зовсім. На території НПП «Верховинський», який
розміщений на абсолютних висотах 1000 – 1769, весна настає на 1-2 тижні
пізніше, наприклад, перший цвіт підсніжника білого та шафрану Гейфеля
спостерігається в другій – третій декаді квітня. За даними Гідрометцентру
перший сніг на Україні випадає в першій – другій декаді листопада, тоді як на
території парку перший сніг, у 2018 році, випав у третій декаді вересня. Фенологічна періодизація, як складова науки
фенології, відповідає за абіотичні фактори, але не варто забувати, що
спостереження за живою природою також відносяться до фенологічних спостережень.
Вони поділяються на зоологічні та ботанічні. Варто відмітити, що оскільки рік
фенологічний це збірне поняття, яке враховує фактори живої і неживої природи,
то його період припадає на початок – зими, та закінчується з останнім днем –
осені. Саме така періодизація була використана в формуванні методичних
рекомендацій до ведення фенологічних спостережень на всіх природоохоронних
територіях. Молодший науковий співробітник Василь Феркаляк
|
