В народній свідомості осінь - це пора збирання врожаю, тоді листя багатьох дерев і кущів змінює забарвлення, а потім опадає: відбувається листопад. Традиційно, осінь поділяють на два періоди: перший – від перших заморозків до листопаду: (листки жовтіють та опадають) після чого настає другий період, який триває до кінця листопаду чи замерзання води.

В умовах НПП «Верховинський», який розміщений в абсолютних висотах 1000-1769 другий період настає швидше, адже кожного року в першій декаді вересня ми спостерігаємо опале листя, а в третій декаді вересня спостерігаємо появу нестійкого снігового покриву. Наприклад в поточному році 24-25 вересня на всій території парку випадав сніг.

Цього року, у зв’язку з теплою осінньою погодою, спостерігалось повторне цвітіння таких рослин: брусниці звичайної - (Vaccinium vitis-idaea), ахірофоруса одноквіткового - (Аchyrophorus uniflorus), тирлича ваточникового - (Gentiana asclepiadea), деревію звичайного - (Achillea millefolium), іван-чаю – (Chamaenérion angustifolium), перстачу прямостоячого – (Potentilla erecta), суниці лісової – (Fragaria vesca), фіалки відхленої - (Viola declinata), арніки гірської – (Arnica montana), деревію звичайного – (Achillea millefolium), жовтецю повзучого - (Ranunculus repens), свербіжниці черсаколистої - (Knautia longifjlia), дзвоників пилчастих - (Campanula serrata). Це відбувається через те, що з настанням теплої осені, сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Питання повторного цвітіння є темою розмови багатьох людей: Чому? Як? Які наслідки?. Адже садоводи знають відповідь на нього уже давно, вони не вважають його чимось незвичайним та сприймають як норму, при цьому, повторне цвітіння є небажаним для плодово-ягідних та деяких декоративних рослин, за винятком суниці та ремонтанних видів.

Дані спостереження повторного цвітіння задокументовані в чисельних фенологічних картках працівниками ПОНДВ і під час осінньої експедиції працівників наукового відділу Парку та будуть внесенні в черговий VII том літопису природи НПП «Верховинський».

Молодший науковий співробітник                                                                                                      Василь Феркаляк