НПП «Верховинський» учасник Теріологічної школи

 Історія створення УТТ (Українське теріологічне товариство).

Українське теріологічне товариство НАН України започатковане у березні 1982 р. як Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР, а 13 січня 1992 р. Рада УО ВТО ухвалила рішення про його реорганізацію в Українське теріологічне товариство (УТТ). Головною організацією є Відділення загальної біології НАН України. Керівними органами УТТ є Рада товариства та її Президія. На сьогодні головою Президії УТТ є чл.-кор. НАН України, проф. І. Г. Ємельянов, заступниками є проф. М. Ф. Ковтун та І. В. Загороднюк; вчений секретар – Т. В. Крахмальна.

З 1993 р. основними формами діяльності УТТ стали: проведення щорічної Теріологічної школи-семінару теріологів природно-заповідних територій та біологічних стаціонарів (стисла назва – «Теріологічна школа», проведено 19 Теріошкіл), періодичне видання інформаційного бюлетеню «Novitates Therio-logicae» (видано 7 випусків) та збірки наукових праць «Праці Теріологічної школи» (видано 8 випусків), підтримка веб-сайту УТТ «Теріологічна школа» (з форумом). Теріологічна школа-семінар є основним щорічним форумом, на якому проходять апробації результатів досліджень та обмінюються досвідом теріологи з установ ПЗФ, Національної та галузевих академій наук, вищих навчальних закладів. Керівництво Теріошколою покладено радою УТТ на її ініціатора І. В. Загороднюка; щороку на поточній школі обирають нову Раду Теріошколи, головою цієї Ради є організатор останньої школи.

Діяльність УТТ шириться за окремими напрямками. Теріошкола, започаткована як одна з форм діяльності УТТ (як секція) 24.11.1993 р., вже за сім років (5.05.2001) ініціювала на Раді УТТ створення ще однієї мережі – УЦОК (Український центр охорони кажанів http://kazhan.org.ua). Окрім того, в рамках Теріошколи сформувалися і плідно працюють робочі групи з обліку й діагностики дрібних ссавців (група GLIS), номенклатури й термінології (група ABC), моніторингу популяцій великих хижих (група HELP http://carnivora.com.ua). Щороку на школах-семінарах проходять тематичні сесії «Інформаційний ярмарок», «Ніч кажанів в Україні», «Нові імена в теріології» та майстер-клас з діагностики близьких видів. Товариство за 30 років свого існування набуло сили завдяки новим ініціативам і колегам та продовжує свій розвиток.

2003 року (25.05.2003) створено інформаційний Інтернет-ресурс, в якому анонсується вся поточна діяльність Українського теріологічного товариства – «Теріологічна школа» (автори і ведучі – І. Загороднюк та О. Годлевська). Цей сайт замістити інформаційну частину видання «NovitatesTheriologicae», і після 2002 року цей бюлетень не виходив, проте за ініціативою В. Токарського, підтриманою Радою Теріошколи, з 2012 року видання відновлено як збірку тез доповідей та інформаційних матеріалів поточного зібрання. Восьмий випуск (Pars 8) присвячено матеріалам ХІХ Теріологічної школи-семінару, що відбулася в Чорноморському заповіднику 24 29.09.2012 р.

Про роботу ХІХтеріологічної школи-семінар.

2012 року чергову ХІХ теріологічну школу-семінар проведено на базі Чорноморського біосферного заповідника НАН України, установи, співробітники якої є активними учасниками всіх теріологічних шкіл, починаючи з Першої, що відбулася в Карпатському біосферному заповіднику 3–7 жовтня 1994 р. Головна тема ХІХ Теріологічної школи-семінару – «Роль заповідних територій у збереженні фауністичних комплексів» – є однією з ключових задач нашої мережі. Відповідно до головних задач Теріошколи, цей семінар став оглядом теріологічних досліджень і природоохоронних ініціатив у мережі заповідних територій та майданчиком для обміну досвідом ведення моніторингових досліджень регіональних теріофауністичних комплексів. Робота наших щорічних шкіл-семінарів постійно висвітлюється на сайті Українського теріологічного товариства «Теріологічна школа», однойменному інтернет-форумі та в мережі Facebook на сторінці «Теріологія».

Робота XIX Теріологічної школи відбувалася 24–29.09.2012 р. (один робочий тиждень) у с. Залізний Порт Голопристанського р-ну Херсонської області, на березі Чорного моря. Учасники школи-семінару були розміщені на базі відпочинку «Чорноморець», де проходили і засідання у формі сесій і круглих столів. Загалом заявлена участь 52 колег, фактично були присутні 41 учасник з різних областей України, а також постійні учасники останніх шкіл з Білорусії, а також представники з Польщі і Азербайджану. Загалом у роботі школи взяли учать колеги з 31 організації та установи.

Були запропоновані для розгляду такі питання: 1) внутрішньо-популяційна, вікова і географічна структура фауністичних комплексів; 2) динаміка видового складу фауністичних комплексів і чисельності окремих популяцій; 3) Раритетні види. Структурна цілісність фауністичних комплексів, шляхи її збереження; 4) Острівні популяції. Фрагментація популяцій та угруповань; 5) Традиційні та нові круглі столи.

Основними темами, яким була присвячена зустріч стали: «Особливості функціонування острівних популяцій ссавців» (В. Лобков), «Криптичне різноманіття теріофауни заповідних територій України» (І. Загороднюк), «Використання сучасних технологій та вільного ПЗ для організації наукових досліджень на територіях ПЗФ (Н. Брусенцова, А. Біатов), «Фауністичні комплекси Карпатського НПП» (О. Киселюк) та ін.

Про задачі та особливості природи регіону розташування Чорноморського заповідника, як приймаючої сторони, послухали цікаву доповідь директора заповідника Юрченка А. та організатора школи-семінару З. Селюніної. Цікавими були доповіді про поняття фауни комплексів і проблеми опису складу фауни – З. Селюніної, І. Загороднюка, про ведення баз даних з ГІС – А. Біатова і доповнення Ю. Москаленка та доповідь В. Лобкова про проблеми опису фауни, що змінюється. Також переглянули серію відеофільмів і презентацій про заповідник від всіх організаторів з боку заповідника.

Були цікавими і позапланові доповіді. Великий інтерес викликала інформація про аренні утворення на Нижньому Подніпров’ї і систему дренажних та зрошувальних каналів. На прохання учасників конференції відповідні доповіді були зроблені З. Селюніною. Л. Бахтіаровою, а також Т. Мудрак про досвід роботи і залучення до природоохоронної діяльності учнівської молоді.

Досвідом багаторічної роботи поділилися давні природоохоронні установи, насамперед Чорноморський біосферний заповідник (З. Селюніна), якому в цьому році виповнилося 85 років, БЗ «Асканія-Нова» (В. Смаголь); НПП «Карпатський» (О. Киселюк), «Щацький» (Г. Зайцева), «Прип’ятський» (В. Домбровський), «Ужанський» (Н. Коваль); ПЗ «Опукський» (І. Сікорський). Обговорено пропозиції щодо проектування нових природоохоронних територій на півночі Луганщини. У своїх презентаціях доповідачі з різних природоохоронних установ анонсували також видовий склад ссавців.

Окремим питанням розглянуто успішність проведення цьогорічних акцій циклу «Міжнародна ніч кажанів 2012» в Україні. Детально інформовано товариство про проведення акцій у Львові, Києві, Кам’янці-Подільському, Харкові, Мінську. Цей розділ представлено Л. Годлевською спільно з О. Шпаком.

Також заслухали повідомлення З. Селюніної про конференцію «Біорізноманіття Криму» та І. Мерзлікіна про конференцію з організації польових практик на природничих факультетах, що відбулися незадовго до Теріошколи. Інформаційний ярмарок завершився повідомленням І. Загороднюка «Конференція «Динаміка біорізноманіття 2012»: теріологічні аспекти», що була організована у квітні 2012 р. в Луганську Лабораторією «Корсак». У цій конференції брали участь активні учасники теріошкіл (загалом 20 праць). Презентовано збірник матеріалів цієї конференції, а кожний з присутніх на теріошколі учасників тієї конференції анонсував свої публікації.

В рамках Школи були проведені польові заняття на Івано-Рибальчанській та Потіївській ділянках Чорноморського біосферного заповідника. Під час цих занять учасники Школи змогли ознайомитися із унікальними природними комплексами Нижньодніпровських арен, які репрезентативно представлені на лісостепових заповідних територіях та зональними природними комплексами Причорноморського степу і заповідного морського узбережжя.

На Івано-Рибальчанській ділянці проведено маршрутний облік різнокольорової ящірки, викидів піщаного сліпака та нір звичайного ємуранчика – видів ендеміків піщаного лісостепу, порівняльний аналіз стану ландшафтного різноманіття на заповідних та суміжних територіях. На Потіївці проведена оглядова екскурсія з оцінки стану заповідних степових біотопів, для типових степових мешканців, проведення спостереження за дельфінами. Для учасників школи М. Товпинець зробив цікаву лекцію в польовій аудиторії – «Епізоотична ситуація територій та безпека теренових зоологічних досліджень». Пунктом відпочинку було обрано «Марійчину садибу», де учасники занять ознайомилися із методами організації сільського та зеленого туризму, а також з видами співробітництва таких осередків з природоохоронними установами.

Щовечора проводилися круглі столи із жвавими дискусіями про ефекти розрідження популяцій рідкісних видів, про звернення до владних структур, про поточні задачі ПЗФ в умовах глобальних змін клімату, про проблеми дистанційних визначень водних ссавців, про кол-центри, про важливість зміщення акцентів в охороні тварин з синантропних на дикі види і необхідність науковцям «іти в народ».

На Теріошколі презентовані доповіді про фауністичні комплекси «молодих» НПП: «Слобожанський» (Харківська обл.), «Олешківські піски» (Херсонська обл.), «Нарочанський» та (Білорусь), «Двурічанський» (Харківська обл.), а також  «Верховинський» (Івано-Франківська обл.). Обговорено проблеми організації в них зоологічних досліджень: як інвертаризаційних, так і моніторингових.

НПП «Верховинський» вперше брав участь у Теріологічній школі-семінар. На семінарі із презентативною доповіддю на тему: «Природні комплекси та теріофауна НПП «Верховинський»виступили Петро Зітенюк та Алла Зітенюк. При обговоренні піднімали такі питання як проблема відсутності повної інвентаризації фауни, важкодоступність та причини складності ведення моніторингових робіт, та ін..

Участь у теріологічній школі дає можливість співробітникам Парку познайомитися із роботою інших природо-заповідних установ, обмінятися інформацією та досвідом, зав’язати нові корисні знайомства.Такі семінари допомагають знайти багато наукових відповідей на складні питання, так як висококваліфіковані учасники теріошколи ніколи не відмовлять у допомозі із вирішенням будь-якої поставленої задачі.

Підготували П.Зітенюк, А.Зітенюк

НПП «Верховинський»

За матеріалами ХІХ Теріологічної школи