Шкода від спалювання листя та сухої трави багатолика. Вона  несе велику небезпеку. Проте щороку навесні, та з наступанням  осені, як тільки встановлюється тепла погода, починається справжній «пекельний» бум: горить суха трава на господарських угіддях, уздовж  доріг і навіть на узбіччях вулиць.

                Спалювання сухої трави стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей. Екологи запевняють: при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря виходять діоксини – одні з найотруйніших для  нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із  сухою травою, як правило горить і безліч різноманітного сміття,  що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною кашлю та  дертя в горлі. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

                Дуже часто спалення сухої трави призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

              Часто пора випалювання сухих трав випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.

              При спалюванні рослинності гине безліч дрібних ссавців, комах та інших живих організмів, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від пошкодженої  площі.

          Призводячи до серйозних порушень екологічного стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю людини. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

               До вогнища нерідко потрапляють деревно-волокнисті та деревно-стружкові плити, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Прикро визнавати, але  найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та шкільного віку, вплив диму на їх організми є особливо небезпечним.

              Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація родючого  ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні  утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

               Попри те, на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи  верхні частини їх коріння. При спалюванні трави на присадибних ділянках,  покосах, виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

                На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.  Відповідальність за порушення цієї норми є передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення і тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гр.)" (ст. 77-1 КУпАП).

          Єдиний сьогодні спосіб знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також власників сільських  фермерських господарств та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.

            З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву, бур’ян, тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, собі та оточуючим, своїм нащадкам і, врешті, державі.

Природоохоронник Прикордонного ПОНДВ   Л. Боцвінок