Науковими працівниками Національного природного парку «Верховинський» 30 травня 2013 року, була здійснена експедиція на територію Парку з метою вивчення стану смерекових пралісів, так як в одному із науково-дослідних відділень, а саме у Прикордонному ПОНДВ збережені  недоторкані лісові формації чистих смеречників (Picea abies).  Ялина звичайна потребує  вивчення в плані її екологічного та генетично-інформаційного значення та захисними функціями для специфічних гірських умов. Згідно даних попереднього таксаційного опису вищезгаданим пралісам від 130 до 185 років, проте американський природодослідник Вільям Кітон, професор Вермондськогого університету, який із своєю аспіранткою Сарою Форт також брав участь у даній експедиції, висловлює думку про те, що більшості присутнім на тій території смеречникам понад 200 років. Професор Вільям на даному етапі проводить дослідження, щодо значення та впливу лісів, пралісів та природного поновлення лісу на регіональні і глобальні процеси землі, у всіх його аспектах.

Основною метою експедиції було закладання пробних площ (ПП) в осередку смерекових пралісів, так як це дасть змогу якісно здійснювати моніторинг та робити аргументовані висновки багаторічних спостережень за природними процесами пралісів. Отож ознайомившись із запропонованою професором Вільямом методикою «випадкових чисел», та використовуючи звичний нам спосіб, було закладено декілька ПП в різних ділянках досліджуваної території.

Менш вивченим, проте не менш важливим залишається питання щодо дослідження верхньої межі – субальпійського монодомінантного криволісся представлене сосною гірською (Рinus mugo), на яку припадає 751, 6 га, а це 6,3 % від загальної площі Парку, та займає майже всю над лісову частину гірських масивів Гнітєси, Палениці, Команової, Хітанки, одні із найбільших в Українських Карпатах суцільні зарості жерепняків, яким вже близько 120 років, тобто – пракриволісся, яке однозначно можна вважати одними із найцікавіших у науковому відношенні об’єктів дослідження.

В ході експедиції було знайдене нове місцезнаходження, таких Червонокнижних представників як: журавлини дрібноплодої (Oxycoccus microcarpus), яка відома як сильний антиоксидант, засіб від грипу і т.д., та тирлича крапчастого (Gentiana punctata) у народі славнозвісна як лікувальна сировина від хвороб шлунково-кишкового тракту та ін., відомий як «джінджюра».

Особливе враження справило цвітіння таких весняних квітів як: сольданелла угорська (Soldanella hungarica), фіалка відхилена (Viola declinata), анемона нарцисоцвіта (Anemone narcissiflora), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), підбілик альпійський (Homogyne alpina), жовтець карпатський (Ranunculus carpaticus), тоція гірська карпатська (Tozzia carpatica), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica), первоцвіт високий (Primula elatior).

Всю дорогу та весь процес наукових досліджень, учасники експедиції мали змогу насолоджувалися безперебійним мелодійним співом пташок, також час від часу натрапляли на сліди бурого ведмедя, вовка, оленя благородного, кабана дикого та ін.

Дана експедиція була важливим кроком до початку детального вивчення екології пралісів на території НПП «Верховинський», та налагодженням тісної співпраці із закордонними висококваліфікованими природознавцями. Варто відзначити, що досліджувана територія – унікальною та являється еталонною моніторинговою ділянкою.

Зважаючи на значущість проведеної роботи, в майбутньом планується закладання аналогічних пробних площ, транкест та ін.

                                                                                                                                                                                                                                                      Підготувала Зітенюк Алла