7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 визначено днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

   Цей день обрано невипадково, адже асоціюється він з прадавнім святом Івана Купала – з періодом, коли сонце приходить до зеніту, дає найбільше тепла та світла, виявляє свою чудодійну силу для рослинного і тваринного світу, а отже і для людини. Природа в цей час досягає апогею розвитку, тварини вже народили та підростили своїх діток, рослини розквітнули та набрали цілющих властивостей. Існує легенда, що в Купальську ніч розквітає чарівна квітка папороті і той, хто її знайде, той усе на світі знатиме, дістане скарби, матиме найвищий врожай та не боятиметься лихих сил.

   Дух свята природи у повній мірі відповідає духу природно-заповідної справи – складається враження, що кожен працівник цієї галузі знайшов свою чудодійну квітку та дізнався всі таємниці природи, оберігає природні скарби, які складають природно-заповідний фонд України, вирощує безцінний врожай лісів, степів, луків, боліт, морів та річок, не боїться жодних труднощів і долає всі перепони.

   Завдяки зусиллям працівників природно-заповідної справи в Україні збережено 8101 територію та об’єкт природно-заповідного фонду загальною площею 3,667 млн. га, що становить 6,08% від території країни, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га. У складі природно-заповідного фонду:

  4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 48 національних природних парків, 3102 заказники, 3388 пам‘яток природи, 77 регіональних ландшафтних парків, 809 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: ботанічних садів, зоологічних парків, дендропарків та парків-пам‘яток садово-паркового мистецтва.

  В Україні за роки незалежності загальна площа природно-заповідного фонду збільшилася більш ніж втричі.

  Цього року символом природно-заповідної справи обрано рідкісну реліктову папороть – вужачку звичайну. Рослину, що збереглась впродовж мільйонів років еволюції і дотепер зростає на теренах нашої держави. «Квітка» цієї папороті непоказна та неяскрава, але прадавня і загадкова, як наша природа, а «квітує» якраз на Івана Купала. Ця рослина уособлює волю до життя та потребу у збереженні чутливих до людського втручання, але таких потрібних для людини природних лучних екосистем. Охороняючи рідкісну рослину ми охороняємо природу, а зберігаючи природу, як основу нашого буття – ми бережемо нашу країну. Тому, враховуючи складний і відповідальний період у державі, девіз цього року – «Збережемо природу – збережемо Україну!».