Всесвітній день дій проти гребель започаткований у 1997 році, за ініціативою громадської організації «Міжнародна мережа річок». 14 березня, цього ж року, в Бразилії, відбулася Перша міжнародна конференція проти будівництва великих гребель, якою встановлено щорічно відзначати день боротьби з греблями в захист річок, води і життя, а також проводити різноманітні акції та просвітницькі заходи на підтримку річок для ознайомлення громадськості з кращими водними та енергетичними практиками.  Цей день було запропоновано відзначати з метою об’єднання зусиль людей всього світу у боротьбі за існування річкових екосистем.

 Найбільшими річками Верховинського району- є Чорний і Білий Черемош. Вони відіграють велику життєву роль для населення Верховинщини та інших районів, які розташовані вздовж її берегів. Із історії Гуцульщини відомо,  що коли наш край перебував під владою Австро-Угорщини, розпочалися роботи по сплавленню деревини на річках Чорний і Білий Черемош. Першим видом сплавлення лісу  була так звана «дика плавачка», під час якої деревину доставляли на річку і чекали першої повені. Під час повені вода забирала розрізнені дерева і зносила вниз по течії. При цьому дерево руйнувало береги і нищило прибережні земельні ділянки. «Дика плавачка» була найгіршим видом сплаву лісу, метою якого було вирубування лісів і забирання цінної деревини. Потім деревину сплавляли за допомогою дараб, які мали українську назву-плоти. Для того, щоб сплавляти ліс дарабами,  були споруджені кляузи-гаті, які являли собою дерев’яні греблі заповнені камінням. Такий вид сплаву лісу приносив шкоду Карпатським лісам та річці. Однією з актуальних проблем Черемошу- є спорудження на них гребель і будівництво малих гідроелектростанцій. Негативні наслідки будівництва є очевидними для населення і повинні бути засторогою для того, щоб не допустити  подібних помилок в наш час. Після припинення лісосплаву, по Черемошу поступово кляузи-гаті зруйнувались, під час повені і річка набула  природного стану. Стосовно Чорного і Білого Черемошу ведеться мова про надання їм природно-заповідного статусу, який дасть можливість зберегти екосистему річки і проводити всі господарські роботи на науковій основі. З точки зору екології басейн Чорного і Білого Черемошу зберіг найцінніші види флори та фауни і потребує дальшого наукового дослідження. Нашим основним завданням в часи Незалежності України є збереження природи.

З нагоди Всесвітнього дня на захист річок, води та життя, спеціалістами відділу рекреації та пропаганди екологічної освіти Парку, проводяться  еколого-освітні заходи серед населення району, щодо важливості збереження водних ресурсів. Також  розповсюджуються інформаційні листівки на дану тематику.    

Єднання місцевих громад різних країн, навколо проблем збереження водних ресурсів доводить, що доля річок-це питання не лише місцевого, а й глобального масштабу.

Фахівець з рекреації І категорії                               Любов Мицканюк

                   кляуза ім. Кронпринца Рудольфа                                                                  кляуза Лостун                                                                          річка Чорний Черемош