Його
відзначають щороку 2 лютого. У 1971 році
в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У
світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято.
Під водно-болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин,
торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів.
У цей день в різних країнах світу
проводяться еколого-освітні заходи та акції з метою привернення уваги уряду і
громадськості до водно-болотних угідь,
як важливої екосистеми нашої планети. Водночас такі угіддя,
надаючи широкий спектр екосистемних послуг, забезпечують населення
природними ресурсами – від чистої води та продуктів харчування до
будівельних матеріалів, заодно будучи пов’язаними з багатьма видами туризму.
На території Національного природного
парку «Верховинський», на схилах
Чивчино-Гринявських гір, розташовані декілька так званих «висячих» боліт. Одним з найбільш відомих та
досліджених є болото «Висяче» в підніжжі гори Мокрин. Його
площа становить приблизно 0,5 га. В урочищі Кугутарка, на південному схилі гори Хітанка,
знаходиться болото округлої форми глибиною до одного метра.
Унікальність цих боліт в тому що
вони розташовані вище межі лісу, а це нечасто зустрічається у природному
середовищі, є дуже цікавими для наукових
досліджень. Саме тому необхідно
докладати зусиль у збереженні та відтворенні надзвичайно цінних для людей
водних екосистем, чим і займаються
працівники Парку.
З нагоди
відзначення Всесвітнього дня
водно-болотних угідь спеціалістами установи
проводяться еколого-освітні бесіди серед населення і в загально-освітніх закладах району та розповсюджуються виготовлені інформаційні листівки на дану тематику.
Начальник відділу рекреації та пропаганди екологічної освіти Я. Форгіль
|