Особливості розвитку гірського еко – етно туризму в контексті забезпечення
збалансованого соціально – економічного розвитку Верховинщини
Екологічний туризм, який дуже
часто асоціюють з так званим зеленим або сільським туризмом, передбачає
безпосередні контакти людини з природою: відпочинок на екологічно чистих
природніх територіях, туристичні походи і ночівлі в наметах, пішохідні
екскурсії еколого – пізнавальними маршрутами.
Згадуючи про екологічний туризм,
не можна не торкнутися теми нинішнього довкілля як в світі, так і,
безпосередньо, в нашій країні, оскільки саме цей чинник зіграв важливу і,
можливо, вирішальну роль в розвитку такого виду відпочинку, як екологічний
туризм.
Особливість розвитку туризму на
Верховинщині полягає в тому, що тут протягом останніх років туризм успішно
поєднується з використанням етнокультурного потенціалу гуцульського краю. Щорічне
проведення свят «Полонинське літо», «Різдво на Гуцульщині », фестивалів
троїстих музик ім. Могура, гуцульської співанки ім. Чукутихи, молодіжного
фестивалю «Черемош - Фест» та інших культурологічних заходів. Під час подорожей
особлива роль відведена також ознайомленню з місцевими звичаями та обрядами,
традиціями, гуцульським побутом.
За останні 10 років на
Верховинщині побудовано 6 приватних туристичних комплексів, функціонує сто відпочинкових
садиб.
Сьогодні на території району
функціонує 11 музеїв, регіональний музей Гуцульщина, хата-музей кінофільму
«Тіні забутих предків» та приватний музей Музичних гуцульських інструментів
Романа Кумлика в селищі Верховина, музеї І. Франка та М. Грушевського в с.
Криворівня, музей гуцульського театру ім. Гната Хоткевича в с. Красноїлля та
ряд інших.
З метою забезпечення розвитку
туристичного потенціалу на території Парку створено 7 еколого – пізнавальних туристичних
маршрутів, зокрема ім. Цісаревича Рудольфа; Скала Баби; Перкалаба – Пробійнівка; Монастирський;
Чимірне; Кляуза Лостун; Стежками Лесі Українки. Знайомство з красою незайманої природи,
самобутність культури гуцульського регіону, підвищення екологічної культури
мандрівників і місцевих жителів, сприяння останнім в економічній користі від охорони
навколишнього середовища - це основні фактори, на яких має триматися таке
популярне останнім часом явище, як еко – етно туризм.
В нашому Парку запроваджуються
різні види екологічного туризму: піший, кінний, а в подальшій перспективі-водний.
Сюди можна віднести спостереження за фауною і флорою, фото і кінозйомку тварин
і рослин та природніх ландшафтів. При перспективному розвитку туризму, значна частина
місцевого населення могла б надавати відвідувачам послуги з відпочинку та
розваг і отримувати доходи від продажу сільськогосподарської продукції.
Популярними є тури на полонину, де виготовляється гуцульська бринза та будз, а
також збір дикоростучих плодів та ягід. Кожний регіон України по-своєму
привабливий для екологічного туризму.
При цьому Верховинщина для багатьох екотуристів є екзотичним краєм, де
збереглася значна частина недоторканої
природи, своєрідні гірські ландшафти та чисті вироби м'ясної та молочної
продукції.
За останні роки у
Верховинському районі вдалось підняти якість
життя певної частини громадян завдяки прибутку від надання різних туристичних
послуг. Це є прикладом того, як природа може винагородити за дбайливе ставлення
до неї, і в свою чергу стимулює підвищення рівня екологічної свідомості
населення та виховує почуття необхідності раціонального використання природніх
ресурсів.
Надзвичайно цікавою є історична
спадщина розвитку туризму на Гуцульщині.
На початку ХVІІІ ст. відкрито
джерело лікувальної води в с. Буркут, яка за хімічним складом подібна до вод у Віхах
(Франція).
З 1880 року туристи відвідують
селище Верховину (до 1962р. Жаб'є). На думку тогочасних дослідників та
краєзнавців, примітним місцем відпочинку була і є «Столиця Гуцульщини» селище
Верховина. Виходячи з витоків минулого, сьогодення підтверджує, що на
Верховинщині створюється сучасна рекреаційно – туристична зона, яка має
зацікавити українських та міжнародних інвесторів щодо участі в будівництві
туристичних об’єктів, а особливо тих
проектів, які пов’язані з розвитком літніх та зимових видів відпочинку.
У вирішенні цих перспективних
завдань регіонального збалансованого розвитку Верховинщини важлива роль
відведена НПП «Верховинський», який розташований в Чивчино – Гринявських горах
з цікавими скальними формаціями, зарослими хвойними лісами, розлогими
полонинами, стрімкими ріками і водоспадами у місцевості з дуже своєрідними етно
– культурними традиціями та неповторним гуцульським фольклором.
Дмитро Стефлюк
заступник
директора з наукової роботи
НПП
«Верховинський»
|