Залежність людини від природи сьогодні очевидна. Всі наші проблеми так чи інакше пов’язані з природою. Адже ми самі знаємо, що кожного дня потребуємо чистої води і повітря, продуктів харчування і ліків, викопного палива та будівельних матеріалів. На ряду з тим ми прекрасно усвідомлюємо що це все є «продуктом» природи, як і ми самі. Важливим нюансом є те, що коли зникає природа – зникає країна, адже культура і самобутність народу формується у безпосередньому зв’язку з природним середовищем. Окрім того, від стану навколишнього середовища залежать добробут та здоров’я населення. Природні території одночасно виконують ряд критично важливих для людини функцій: зберігають екологічний баланс у природному середовищі, дають інформацію про стан біосфери, слугують біофільтром для відходів, очищують повітря і воду. Тому заповідання природних територій - це збереження природних ресурсів, які у своїй множині є запорукою життя людини та її майбутнього на Землі. Світова і національна природоохоронна практика свідчить про те, що гарантом збереження дикої природи, унікальних і типових природних ландшафтів, скорочення темпів втрати  біорізноманіття, і  є створення науково-обгрунтованої системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», відповідно до міжнародних зобов’язань взятих державою у рамках участі у Конвенції «Про охорону біологічного різноманіття» та Конвенції «Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі» поставлено завдання в найближчі роки збільшити площу природно-заповідного фонду до 10-15% від загальної площі країни. Слід зауважити, що на даний час ця цифра становить 6,3%.

Актуальність розширення НПП «Верховинський» полягає у тому, що території, які увійдуть до його складу знаходяться на кордоні з Румунією і практично виключені з господарського користування, крім окремих ділянок на схилах гір, що прилягають до доріг і водотоків. Розширення території Парку дасть можливість, перш за все, зберегти унікальні природні ландшафти Чивчино-Гринявських гір, сприяти охороні існуючих локалітетів рідкісних видів тварин і рослин, змонолітнити територію. Все це сприятиме екологізації місцевого традиційного господарювання та буде важливим кроком у напрямку активного розвитку туристичного та рекреаційного підприємництва в регіоні: створення відповідної інфраструктури, реалізація продукції полонинського господарства, прокладання кінних, велосипедних і водних маршрутів, пунктів прокату човнів та інших засобів обслуговування туристів та відпочиваючих. Це сприятиме покращенню стану зайнятості місцевого населення і збереженню етнокультурних цінностей в регіоні. Дасть поштовх розвитку у навколишніх селах зеленого туризму, що у свою чергу теж сприятиме підвищенню соціально-економічного рівня життя місцевого населення.

Територія, яку пропонується включити є своєрідною за геологічною будовою та характером рослинності. Вона являє собою найбагатшу частину Українських Карпат на ендемічні види і види, які занесені до міжнародних червоних списків. Ряд відомих південно-східнокарпатських ендеміків відомих в Україні зустрічаються тільки в цьому регіоні. Полонини являють собою карпатські високогірні субальпійські та нижні альпійські луки, висота яких коливається приблизно від 1300 м. н.р.м. до 1769 м. н.р.м., де і зростає переважна більшість рідкісних ендемічних видів рослин. Передача полонин передбачає проведення регулярної науково-дослідної, науково-просвітницької і культурно-виховної роботи, створює можливість відновлення традиційного полонинського господарства, але вже раціонального, невиснажливого та науково обґрунтованого.

В недалекому минулому, коли на території нашого району працювали колгоспи, на високогірних пасовищах випасалося значно більше великої рогатої худоби та овець. А це вимагало проводити їх розчистку від хвойних та листяних порід дерев, обгороджувати пасовища. На даний час деякі полонини взяті в оренду, але худоби випасається значно менше, тому високогірні пасовища знаходяться у занедбаному стані. Більшість полонин не використовуються за цільовим призначенням, у зв’язку з цим проходить заліснення території та зникання типової лучної рослинності.  Це обумовлює зменшення площі полонин позбавляючи  можливості відновлення традиційного полонинського господарства, яке ми хочемо розвивати.

Полонини також відіграють важливу роль покращенні умов існування диких тварин. Відкриті простори полонин створюють протяжність розмежувальних узлісних ліній, підтримка та збільшення протяжності таких біотичних угруповань, що поєднуються, значно поліпшують кормові й захисні властивості для всієї дикої фауни. Так званий ефект узлісся є чинником, що визначає високу якість місця проживання тварин. Тут знаходять сприятливі умови для перебування чимало рідкісних і зникаючих видів, а завдяки добре розвиненому підліску комфортно себе почувають більшість диких тварин. Тому збереження таких екосистем є надзвичайно важливим для підтримки біорізноманіття.

Відкриті простори – полонини, відіграють важливу роль для тетеревих видів птахів, які за короткий історичний проміжок часу перейшли з багаточисельних популяцій у види які зникають або вразливі. На даному етапі охороні тетеревих, з боку НПП «Верховинський», приділяється належна увага, так як полонини являються кормовими стадіями та місцями токування. Передача полонин під охорону забезпечить важливий для популяцій даних видів пернатих період тиші, безперешкодне токування, висиджування та зростання  пташенят у природному середовищі.

Розширення території за рахунок таких гідрологічних об’єктів як: гідрологічний заказник місцевого значення «Ріка Чорний Черемош» (створений розпорядженням облдержадміністрації від 15.07.1996 р.), стр. Перкалаб та р. Білий Черемош дасть змогу зберегти та відновити популяції місцевої іхтіофауни, так як води вищезгаданих водойм кришталево чисті та прохолодні, що сприяє нересту цінних видів риб, таких як форель струмкова, лосось дунайський, морена дністровсько-дунайська. При передачі даних водних об’єктів під охорону Парку, планується проведення ряд біотехнічних заходів, що сприятиме збільшенню популяцій фонових та рідкісних видів іхтіофауни.        Набуття та підвищення природоохоронного статусу дозволить зменшити антропогенний прес і шкідливу для річки діяльність - скидання каналізаційних стоків, тирси, різного роду сміття, нелегальний забір гравію тощо.

Варто звернути увагу і на інші серйозні небезпеки що загрожують річці Черемош. Одна з них будівництво, в немалій кількості, малих ГЕС  на гірській річці. Дуже прикро, коли у високих кабінетах владним порухом вказівного пальця чи розмашистим підписом «відповідальної» особи, яка немає жодного уявлення про наслідки , затверджують такі необґрунтовані дозволи чи висновки. Та на жаль це так. У нас починають бити на сполох, коли грім уже вдарить. Таке недбале відношення до справи інколи має жахливі наслідки. Будівництво гребель, водосховищ і забір води у труби призведуть до того, що деякі ділянки русла річки залишаться взагалі без води. Наукові дослідження та обґрунтування стверджують, що на річці категорично заборонено змінювати гідрологічний режим, адже цей природний процес, на протязі тисячоліть, утворив її. Ми хочемо бачити Черемош з його природними руслами, у своїй неповторній красі,  що буде приваблювати туристів і відпочивальників та  сприяти розширенню популяції рідкісних риб і тварин нашого краю.

Охорона річок є життєво необхідним елементом у житті людини. Збереження чистого водного ресурсу басейну Черемоша, який живить р. Прут, є надзвичайно важливою справою, так як це водні артерії, які слугують для водопостачання значної кількості населених пунктів.

Також водотоки пропоновані для розширення та їхні притоки мають величезний рекреаційний потенціал. Розташовані вони переважно у вузьких мальовничих долинах зі стрімкими схилами, вкритими густим лісом, на окремих ділянках в нижній течії трапляються тераси і навіть невеликі заплави. Таким чином можна розвивати наприклад такий екстремальний вид туризму як рафтинг для естетичного задоволення подорожуючих.

Для покращення ведення рекреаційної діяльності та екопросвітницької роботи також пропонується включити такі рекреаційні об’єкти як: геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Писаний камінь» від 1972 р. (Буковецька сільська рада, с. Буковець) та урочище «Запідок» (Верхньоясенівської сільської ради с. Верхній Ясенів).

Гора Писаний Камінь (1221 м.) - унікальна група мальовничих скель. Величезні брили пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів заввишки 2-3 м, і тягнуться ланцюгом (80 м.) на південний схід, переходячи у масивні моноліти заввишки до 25 м. Всі вони розташовані серед вікового смерекового лісу. Верх каменів утворює горизонтальну площину. Ця гора споконвіку вабить до себе людей екзотичністю, неймовірністю і фантастичністю каменів. Для наших далеких предків велика кам'яна скеля на горі Писаний Камінь була древнім дохристиянським святилищем (капищем), що притягувало на це місце сотні людей. Камінь справді розписаний загадковими прадавніми символами (петрогліфами), до яких додалися автографи наших сучасників. Писаний Камінь - одне з найгарніших та загадкових місць Верховинщини, окутане легендами і містичними історіями, звідки відкривається захоплююча панорама на вершини та гірські хребти, що приваблює велику кількість відвідувачів.

Урочище «Запідок», відоме як місце відпочинку, розташування  дитячих оздоровчих таборів у літній період, як для дітей регіону, так і для дітей інших областей.  Крім того є територією проведення багатьох культурних, етнокультурних та інших заходів, наприклад улюблене традиційне дійство гуцулів - «Полонинське літо». Тут проводяться також всеукраїнські та регіональні показово-ілюстраційні заходи на природоохоронну, сільськогосподарську, енергозберігаючу та іншу тематику. Урочище є місцем проведення різноманітних фестивалів, зокрема вже добре відомий «Черемош Фест», різноманітні учнівські «фести», та ряд інших різноманітних заходів.

Отже, розширення території Парку створить можливість забезпечення повноцінної комплексної охорони території Чивчино-Гринявських гір, буде сприяти науковій, рекреаційній та екоосвітній роботі, дасть поштовх для розширення розвитку туризму. 

Враховуючи вищенаведене, НПП «Верховинський» сприятиме не лише збереженню  природної спадщини, але й буде виконувати багатогранну науково-дослідну,   екологічну, економічну, соціально-культурну та інші функції з метою охорони, оптимізації взаємодії суспільства і природи. Не менш важливим аргументом є можливість потужного розвитку рекреаційної інфраструктури з раціональним невиснажливим використанням потенціалу природних комплексів, що в свою чергу відіграє важливу роль у покращенні добробуту населення та розвитку регіону.

Змонолітнення та розширення території НПП «Верховинський», спільної із природним парком «Гори Марамуреш» - Румунія, є ще одним кроком до створення транскордонного природоохоронного об’єкту міжнародного значення Біосферного резервату, у відповідності з рішеннями Карпатської конвенції.

Провідний фахівець з екологічної освіти                  Ю. Ватуйчак

Фахівець з рекреації ІІ категорії                                М. Депко