Людина – частина природи і без неї існувати не може. Вона
споконвічно користувалася природними дарами – землею, водою, повітрям,
рослинами і тваринами. Природа годує, напуває, одягає людину, є джерелом її фізичного
здоров’я, морального благополуччя, естетичної насолоди. Однак йшов час і
чисельність жителів нашої планети невпинно збільшувалася, і як наслідок зростали
потреби в одязі, продуктах харчування. Розвиваючи промисловість люди почали
добувати вугілля, нафту, залізну руду, газ, осушувати болота, змінювати русла
річок, вирубувати ліси. Усе це робилося для потреб людини, а от про природне довкілля
дедалі більше забували. Така діяльність має інколи незворотні наслідки, тому,
що багато представників фауни і флори вже зникли і продовжують зникати з нашого
природного середовища.
Залежність
людини від природи сьогодні очевидна. Всі природні ресурси, які використовує
людина у своїй господарській діяльності, є «продуктом» природних територій, їх
частиною та джерелом одночасно. Тому заповідання природних територій є шляхом збереження природних ресурсів, які у
своїй множині є запорукою життя людини та її майбутнього.
Особливе місце в системі
природно-заповідного фонду належить природним та біосферним заповідникам і
Національним паркам. Вони є природно-заповідними категоріями вищого рангу, з
режимом суворої заповідності, який
дозволяє гармонійно поєднати охорону природи та задоволення потреб
місцевого населення, а також сприяє розвитку туризму в регіоні.
Одним
з головних завдань, які покладені перед колективом НПП «Верховинський», є
охорона і збереження природних ресурсів та забезпечення стабільного функціонування
природних екосистем. З метою ефективної охорони природно-заповідної території, що дуже віддалена, адміністрацією
парку прийнято рішення про впровадження вахтового методу в роботі служби
державної охорони. Працівники розділені на дві вахти, які почергово несуть
службу по охороні ПЗФ. Це забезпечує максимальну присутність працівників служби
державної охорони природно-заповідного фонду парку безпосередньо на його
території і дозволяє в оптимальному режимі здійснювати охорону об’єктів ПЗФ на
належному рівні. Протягом вахти інспектори ПОНДВ регулярно проводять
патрулювання лісових обходів та здійснюють природоохоронні рейди, що є
серйозним бар’єром для потенційних порушників природоохоронного законодавства.
Вагомим доказом ефективності такого методу роботи є відсутність випадків
браконьєрства, самовільних рубок та інших грубих порушень режиму охорони
території.
Екологічна
освіта є динамічним процесом для людського усвідомлення. Вона дозволяє виявити
екологічні проблеми як глобального, так і місцевого рівнів і спрямована на
дослідження взаємодій між людиною та довкіллям.
Як оцінюється результат еколого-освітницької
діяльності? Перш за все це екологічне виховання дітей дошкільного і шкільного
віку, підвищення обізнаності населення з діяльністю та природоохоронними
завданнями установи, що дасть можливість ознайомити людей з екологічною ситуацією
та підкреслити важливість збереження оточуючого світу природи. Відділом
рекреації та пропаганди екологічної освіти, у дошкільних та загально-освітніх
закладах району, проводяться еколого-освітні акції і бесіди, практичні заняття,
екологічні уроки, круглі столи, лекції, семінари, а також фотовиставки та учнівські конкурси наукових
робіт на природоохоронну тематику. Це сприяє вихованню у дітей бережливого ставлення
до природи, любові до рідного краю, заодно дозволяє виявити і
підтримати розвиток обдарованої учнівської молоді.
Важливе
значення, у формуванні екологічної культури і свідомості особистості, має
пропагандистська робота за допомогою друкованих видань. З цією метою
спеціалістами Парку підготовлено і подано до друку три номери
еколого-просвітницького краєзнавчого журналу «Жаб’є», виготовлено та
розповсюджено під час проведення
екологічних заходів, в загально-освітніх закладах, серед жителів та гостей
району інформаційні листівки, буклети,
проспекти на природоохоронну тематику. Це в свою чергу сприятиме зростанню
екологічної свідомості людей і як наслідок збереженню біологічного
різноманіття.
Зараз
НПП «Верховинський», разом з Українським Товариством Охорони Птахів, працює над
проектом «Збереження Карпатських пралісів», а така робота вимагає розширення
природно-заповідних територій. На основі наукових обґрунтувань встановлено, що
вирубка лісів веде до зменшення водних запасів регіону. Слід врахувати і те, що
під час повеней з гірських потоків вода виносить багато відходів від лісозаготівель.
А це суттєво забруднює русло річки Черемош. Тому хотілось би щоб працівники
лісової галузі, районна влада, органи місцевого самоврядування з розумінням
ставились до пропозицій природоохоронців, на що ми щиро сподіваємось.
Природу можна любити, можна її боятися,
експлуатувати і нищити, а можна берегти, досліджувати та спостерігати за нею,
зберігаючи для нащадків. Так давайте зробимо свій вибір!
Фахівець з рекреації 1 категорії Любов Мицканюк
|
