Учасники засідання

Товариство діє з 1984 року. Започатковане як Західна філія Українського відділення Всесоюзного орнітологічного товариства (1984-1989), потім сформовано Західним відділенням Українського орнітологічного товариства (1989-2004), а з 2004 року стало Західноукраїнським орнітологічним товариством (ЗУОТ).

ЗУОТ об’єднує 85 професійних орнітологів та аматорів з України, Росії, Польщі та Румунії, у тому числі 25 кандидатів та докторів наук.

На черговому засіданні, в лютому 2018 року, з орнітологічними доповідями виступили члени товариства: Тетяна Кузьменко «Другий Атлас гніздових птахів Європи: результати та перспективи», «Результати моніторингу нелегального вилучення птахів з природи» та провела тест «Вгадай пташку». Петро Гринюк «Підсумки регіональної моніторингової програми по обліках лебедя-шипуна (Cygnus orol) на заході України за 2016-2017 рр.», «Статуси перебування птахів на Малому Поліссі: історична, сучасна та прогностична складові», Ростислав Журавчак «Охоронні зони гнізд лелеки чорного та хижих птахів: методичні підходи та актуальність».

Микола Матвєєв, голова Західноукраїнського орнітологічного товариства, орнітолог, декан природничого факультету Кам’янець-Подільського національного університету, провів підсумки діяльності за 2017 рік та перспективи розвитку товариства, де зауважив на необхідності оновлення формату журналу товариства «Troglodytes».

Доповідь Миколи Матвєєва

По-особливому цікаві були виступи з презентаціями про курси щодо визначення птахів Ганни Кузьо, орнітолог Західноукраїнського орнітологічного товариства «BirdID – перші в Україні курси з визначення птахів» і «Як залучити аматорів до моніторингових програм ЗУОТ». Це перші в Україні курси з визначення птахів. Спостереження за птахами стає популярним в Україні, і щороку все більше людей захоплюється цим. Проте, наразі бракує україномовних ресурсів та проектів для того, щоб будь-хто бажаючий міг навчитися визначати птахів. Така можливість з’явилася – у 2017 році, ЗУОТ проводило перші в Україні курси з визначення птахів у природі, завдяки співпраці з Nord University http://www.nord.no/en. Членам товариства запропоновано взяти участь у навчанні.

Курс, розроблений Норвезьким університетом (Nord University), призначений для навчання визначення птахів в природі за виглядом (240 видів) та голосом (170 видів). Навчання проводиться на базі навчального веб-сайту http://www.birdid.no/, який доступний українською мовою та вкінці оцінюється онлайн екзаменами.

Доповідь Ганни Кузьо

Ігор Шидловський, кандидат біологічних наук, завідувач Зоологічного музею, доцент кафедри зоології  Львівського національного університету імені Івана Франка виступив з доповіддю «Результати кільцювання птахів на заході України протягом 2017 року».

Володимир Бучко, заступник директора Галицького національного природного парку, голова громадської екологічної організації «Еко-Галич», виступив з презентацією «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового господарства Прикарпаття», де зауважив про необхідність створення охоронних ділянок навколо місць зростання, мешкання рідкісних видів рослин і тварин для їх збереження.

Під час проведення підсумків виникла дискусія щодо побудови вітрової електростанції (ВЕС) на Боржавському хребті, учасники засідання дійшли висновку, що будівництво ВЕС у цьому місці може потенційно спричинити цілу низку негативних наслідків, а саме: загибель мігруючих птахів і кажанів, призвести до зменшення біорізноманіття прилеглих територій, істотно посилити ерозійні процеси в субальпійському поясі хребта Боржава, знищити туристичний потенціал території.

Від НПП «Верховинський» у засіданні взяв участь провідний науковий співробітник, член Західноукраїнського орнітологічного товариства Іван Коляджин. Влітку 2017 року за допомогою товариства проведено спільну орнітологічну експедицію на території НПП «Верховинський» по вивченню видового складу птахів. Матеріали експедиції опрацьовані, виявлено три нові види, які занесені у список видів фауни НПП «Верховинський» та будуть опубліковані у «Літописі природи».

Після засідання видано електронні матеріали засідання, які будуть впроваджуватися у подальшій науково-практичній діяльності Парку.

Під час засідання

 Провідний науковий співробітник

Іван Коляджин