У відповідності до Положення про національний природний парк «Верховинський» вся діяльність Парку направлена на збереження природного комплексу та дослідження природних процесів. Одним із найважливіших моніторингових досліджень являються фенологічні спостереження.

   Фенологія вивчає періодичні явища в живій і неживій природі, що пов’язані зі змінами пір року, а також сезонні фази розвитку рослин та сезонні особливості розвитку й активності тварин. Метою фенологічних спостережень, які є основою наукових досліджень на природно-заповідних територіях, є виявлення впливу та взаємозалежності між сезонною ритмікою рослин та тварин, строках їх настання і причин, що визначають ці терміни.

   Фенологічні спостереження проводяться працівниками наукового відділу та службою державної охорони як на фенологічних пунктах так і на фенологічних маршрутах.

   Постійні фенологічні пости закладаються у всіх висотно-зональних поясах у кожному обході. Фенопост – це ділянка певного біотопу (лісу чи луки) розміром 20х20 м, яка виділена в натурі. На вибраній ділянці проводиться опис всієї рослинності, визначається перелік видів, за якими проводяться спостереження.

   Постійні комплексні фенологічні маршрути використовуються для проведення лісівничих, ботанічних, зоологічних та природоохоронних спостережень, вивчення явищ природи та патрулювання території. Вони охоплюють характерні біотопи всіх висотно-зональних поясів Парку. Для проведення таких досліджень в кожному ПОНДВ закладено такі маршрути.

   Працівниками наукового відділу проводиться натурне обстеження фенопостів (пунктів), маршрутів, визначаються об’єкти для моніторингових досліджень та разом із службою державної охорони (працівниками ПОНДВ) впродовж 5 років ведуться на них спостереження.

   Так, фенологічні спостереження ведуться за атмосферними, гідрологічними та іншими явищами природи. Особливу увагу ведення спостережень приділяють фенофазам рослинного світу, це і набухання бруньок, масове цвітіння, масове дозрівання плодів, і так далі. Така інформація є надзвичайно банальною, проте якщо ці багаторічні дані співставити та порівняти, то вимальовується важлива картина, яка віддзеркалює зміну чи коливання кліматичних особливостей певного регіону. Так само і фенологічні довготривалі спостереження за тваринним світом (гін, тік, поява потомства, тощо) в якійсь мірі пояснюється і популяційна мінливість, і міжвидові зв’язки та ін. Проте вагоме значення для наукової оцінки екосистеми регіону має саме комплексне ведення фенологічних спостережень, де враховуються всі складові природних явищ. Розширення фенологічного вивчення біологічних процесів у природних угрупуваннях та встановлення їх взаємозв’язку з навколишнім середовищем є запорукою вирішення проблем раціонального природокористування.

  На сьогоднішній день на території НПП «Верховинський» розташовано 4 феномаршрути та 12 фенопостів. Для кожного маршруту та пункту спостереження розроблено картосхему, визначено об’єкти досліджень, ознайомлено з ними кожного працівника служби державної охорони. Для проведення спостережень відібрано основні лісоутворюючі породи на території Парку, найпоширеніші кущі та чагарники, легко діагностовані фонові види рослин та тварин. При проходженні маршруту працівником служби державної охорони проводяться спостереження за проходженням фенофаз із записом результатів у службовий щоденник. Після закінчення двохтижневої зміни працівники ПОНДВ результати феноспостережень відображають у спеціальних фенокарточках, які систематично здаються до наукового відділу. А в кінці кожного року здаються службові щоденники, для подальшого опрацювання даних.

   Так за 2016 рік зібрано близько 800 фенологічних карточок та близько 1000 фотосвітлин із території Парку. Проведено щомісячний облік дикої фауни, крім того весняний та осінній обліки. Зібрано дані із портативної метеостанції, що у Перкалабському ПОНДВ, також зібрані дані гідро- та метеоспостереження, які проводяться безпосередньо інспекторами ПОНДВ. Отримана інформація з території Парку узагальнюється спеціалістами та буде відображена  у черговому томі «Літопис природи».

Молодший науковий співробітник                                                                                                                                                                                        Алла Зітенюк